Новини KDM CME Project

IJGC, липень 2026: ендометрій, яєчник, шийка матки

Щомісячний дайджест Клінічні дослідження Онкогінекологія Рак ендометрія Рак шийки матки
Коротко для практики:

Цей випуск варто читати не як перелік окремих статей, а як карту онкогінекологічної практики: точність стадіювання, межі fertility-sparing, системна терапія ендометріального раку, маршрути раку яєчника та інфраструктура скринінгу шийки матки.

Липневий випуск International Journal of Gynecological Cancer за 2026 рік – це щільний номер для онкогінеколога: 53 позиції у змісті, серед них 17 open access, 16 abstract only і 20 no access за індексом ScienceDirect. Найпрактичніший акцент випуску – не одна “сенсаційна” стаття, а кілька паралельних ліній: як точніше стадіювати, кого не втратити на діагностичному маршруті, де системна терапія вже підтверджується реальними даними, і які інфраструктурні речі потрібні для якісного скринінгу.

Нижче – не бібліографічний список, а клінічний огляд: що з випуску може змінити розмову на консиліумі, у маршрутизації пацієнтки або в редакційному плані навчальних матеріалів KDM.

Коротко: що винести з номера

  • SLN-мапування при раку тіла матки у великій когорті мало 87% успішного двобічного мапування; нижчі показники були при BMI ≥60 кг/м² і при лапаротомії, а частота “empty nodal packet” становила 3,7%.
  • Вульварний рак ≥4 см: sentinel lymph node biopsy технічно можливий, але негативний SLN у великих пухлинах не має заспокоювати так само, як у пухлинах <4 см: ізольовані пахвинні рецидиви були 15,6% проти 5,1%.
  • Після конізації при ранньому раку шийки матки УЗД не можна сприймати як надійний “фільтр” залишкової пухлини: у URECA чутливість була помірною, а специфічність низькою.
  • Ендометріальний рак домінує в номері: lenvatinib+pembrolizumab, FIGO 2023, LNG-IUS у fertility-sparing, MHT після лікування, УЗД-керована біопсія міометрію та молекулярний triage при AUB/постменопаузальній кровотечі.
  • Рак яєчника подано не лише через нові препарати, а й через маршрути: emergency presentation, пацієнтки без циторедукції, surgical fitness і реальні наслідки того, що хірургічний етап не відбувся.
  • Методологія досліджень у випуску дуже корисна: позитивні phase III дослідження частіше потрапляють у журнали з вищим impact factor, а phase II ефекти в гінекологічній онкології не завжди “перегріті”, але потребують обережного перенесення в phase III очікування.

Стадіювання та лімфатичні вузли

Lead article номера – велика ретроспективна когорта з 2690 пацієнток із клінічно раннім раком тіла матки, яким виконували sentinel lymph node mapping з indocyanine green. Двобічне мапування було успішним у 2340/2690, тобто 87%. Це сильний аргумент на користь того, що SLN-мапування може бути стабільним у реальній великій практиці, але не однаково легким для всіх підгруп.

Показник двобічного мапування знижувався зі зростанням BMI: 89% при BMI <30 кг/м², 86% при 30-39,9, 85% при 40-49,9, 83% при 50-59,9 і 69% при BMI ≥60 кг/м². Мінімально інвазивний доступ також мав кращі результати, ніж лапаротомія: 88% проти 75%. Важлива деталь для аудиту якості – empty nodal packets були у 3,7%, і на них впливали вік та BMI.

Практичний висновок: SLN не варто подавати як “автоматичну” процедуру, що однаково працює в кожній анатомічній ситуації. Для пацієнток із дуже високим BMI, після складної візуалізації або при лапаротомії команді потрібен план B: як документувати невдале мапування, коли переходити до side-specific lymphadenectomy і як уникати хибного відчуття повного стадіювання.

Сусідній editorial про ожиріння у SLN-мапуванні підсилює саме цю думку: модель не є “one-size-fits-all”. Для української практики це важливо ще й організаційно: якщо центр впроваджує SLN, то моніторити треба не тільки факт виконання процедури, а двобічність, empty packet, конверсії та результати по BMI-категоріях.

Вульварний рак: технічно можливо, але онкологічно обережно

Стаття про sentinel lymph node biopsy при вульварних пухлинах ≥4 см цікава саме тому, що ставить незручне питання: чи завжди технічна ідентифікація вузла означає прийнятну онкологічну безпеку? У когорті 298 пацієнток SLN був ідентифікований у 93,9% великих пухлин. Але серед пахвин із негативним SLN ізольовані пахвинні рецидиви виникали частіше при пухлинах ≥4 см: 15,6% проти 5,1% при пухлинах <4 см; 3-річна groin recurrence-free survival була 73,3% проти 92,5%.

Цей результат не закриває дискусію, але добре охолоджує ентузіазм. У великих пухлинах негативний SLN не має тієї самої “ваги заспокоєння”, що у класичній низькоризиковій ситуації. На консиліумі варто окремо проговорювати розмір, глибину інвазії, grade, LVSI, план променевого лікування й можливість пахвинної дисекції або посиленого спостереження.

Шийка матки: після конізації УЗД не вирішує все

URECA study оцінювала УЗД для виявлення залишкової пухлини шийки матки після конізації перед остаточним лікуванням. У 166 пацієнток залишкова пухлина за фінальною гістологією була у 75 (45,2%). УЗД правильно виявило залишкову пухлину у 40/75 випадків; хибнопозитивні знахідки були у 16/91 без залишкової пухлини. Якщо невизначені випадки рахувати як позитивні, чутливість становила 74,7%, специфічність 52,7%, accuracy 62,7%.

Клінічно це означає: УЗД після конізації корисне як частина оцінки, але не як самостійний “дозвіл” на менш радикальний маршрут. Особливо складні невизначені випадки, де постконізаційні зміни і маленький залишковий фокус можуть виглядати схоже. Для планування fertility-sparing або обсягу операції краще мислити не одним тестом, а комбінацією: margin status, гістологія, розмір первинної пухлини, час після конізації, досвід оператора і МРТ/повторна оцінка за потреби.

Окремий review про cervical screening registries в HPV-еру переносить дискусію з рівня “який тест кращий” на рівень інфраструктури. Primary HPV screening, self-sampling і складні follow-up pathway не працюватимуть без реєстру, який бачить запрошення, результат, triage, кольпоскопію, лікування та повернення в скринінг. Для країни, яка будує або перебудовує скринінг, це не другорядна IT-деталь, а медична безпека програми.

Ендометріальний рак: системна терапія, FIGO 2023 і fertility-sparing

Блок ендометріального раку – найбільший і найпрактичніший. Subgroup analysis Study 309/KEYNOTE-775 та ENGOT-en9/LEAP-001 показує, що в пацієнток, які до включення отримували тільки неоад’ювантну/ад’ювантну platinum-based chemotherapy, lenvatinib+pembrolizumab мав кращу протипухлинну активність, ніж chemotherapy comparator. У Study 309/KEYNOTE-775 median OS був 17,4 проти 13,3 міс; median PFS 7,2 проти 3,9 міс; objective response rate 34,3% проти 16,6%. У LEAP-001 у цій підгрупі median PFS був 15,0 проти 8,3 міс, а ORR 63,5% проти 43,1%, але треба пам’ятати, що загальна LEAP-001 історія не перетворює комбінацію на просту заміну carboplatin+paclitaxel у всій першій лінії.

Real-world study з США у non-MSI-H/mismatch repair proficient recurrent/advanced endometrial cancer підтверджує напрямок KEYNOTE-775: у другій і наступних лініях lenvatinib+pembrolizumab мав клінічну перевагу над single-agent chemotherapy. Практичний сенс – не просто “комбінація працює”, а те, що benefit зберігається поза ідеальним середовищем trial, де пацієнтки, токсичність і темп корекції доз часто більш складні.

FIGO 2023 staging для ендометріального раку у великій когорті з 2067 пацієнток показала трохи кращу прогностичну дискримінацію, ніж FIGO 2009, але з обмеженнями: 26,0% пацієнток були upstaged, 4,8% downstaged, а велика кількість підстадій створює ризик малих чисел і over-fitting. Для практики це означає: FIGO 2023 треба впроваджувати, але не як механічну заміну старої таблиці; потрібні молекулярне тестування, якісний pathology review і зрозуміла комунікація ризику пацієнтці.

feMMe follow-up додає реалістичності до розмови про levonorgestrel intra-uterine device при atypical hyperplasia / ранньому grade 1 endometrioid carcinoma. Серед тих, хто мав pathological complete response на завершенні trial, 64% утримували complete response протягом follow-up, але recurrence була у 24%. Якщо відповіді на завершенні trial не було, частина пізніше відповідала, але частіше потрібна була hysterectomy для контролю захворювання. Це добре формулює counseling: LNG-IUS може бути fertility-sparing інструментом, але тільки з дисципліною біопсій, дедлайнами оцінки відповіді та заздалегідь проговореним порогом переходу до гістеректомії.

Діагностика ендометрію і міометрію

Огляд про ultrasound-guided biopsy підозрілих міометріальних уражень звучить оптимістично, але з правильними застереженнями. У 5 включених дослідженнях adequate sample отримували у 95,9% процедур; major complications були 0,2%. Pooled sensitivity і specificity у трьох дослідженнях були близькими до 1,00, але malignant cases було лише 20, тому автори чесно підкреслюють потребу у більших проспективних даних.

Практично: УЗД-керована core biopsy може зменшити кількість діагностичних операцій у пацієнток із підозрою на саркому/атипову міому, але не повинна створювати ілюзію, що маленький фрагмент завжди описує всю гетерогенну пухлину. Її місце – у маршруті з експертною візуалізацією, pathology expertise і готовністю переглянути тактику, якщо клініка та гістологія не збігаються.

Огляд про molecular triage при abnormal uterine bleeding і post-menopausal bleeding ставить ще ширше питання. Постменопаузальна кровотеча має низьку частку underlying malignancy, але саме через це потрібен кращий triage: трансвагінальне УЗД має обмежену специфічність, може пропускати частину серозних раків і працювати нерівномірно в різних групах пацієнток. Перспективний напрямок – DNA methylation tests у cervicovaginal samples, які можуть допомогти відділити тих, кому потрібна urgent diagnosis, від тих, кого можна безпечніше заспокоїти.

Пременопаузальний ендометріальний рак і якість життя

Swedish PremEnCa study показує, наскільки обережно реальна практика використовує ovary-sparing surgery і menopausal hormone therapy у молодих жінок з ендометріальним раком. У когорті 731 жінки ≤50 років ovary-sparing surgery виконали лише 5,7%. Кумулятивна частота призначення MHT за 5 років була 45% у віці 18-39 років, 27% у 40-44 роки і 15% у 45-50 років.

Це не заклик “призначати всім”. Це нагадування, що недооцінена передчасна менопауза теж має ціну: кісткова, серцево-судинна, сексуальна, когнітивна, психоемоційна. У low-risk підгрупах розмова про збереження яєчників або MHT після лікування має бути структурованою, а не відкладеною на “потім”.

Рак яєчника: маршрути, які змінюють прогноз

Systematic review про ovarian cancer після emergency presentation включив 12 досліджень і 127 395 жінок. Старший вік і socioeconomic deprivation були найчастішими детермінантами такого маршруту. Emergency diagnosis асоціювався з advanced stage, нижчою ймовірністю лікування, коротшими інтервалами від діагнозу до старту лікування і гіршим survival.

Це важлива тема не лише для онкологів. Вона стосується первинної ланки, приймальних відділень, маршруту пацієнтки з асцитом/болем/втратою ваги, доступу до УЗД/КТ і CA-125, а також соціальних бар’єрів. Якщо рак яєчника вперше “з’являється” як ургентний стан, система часто вже програла час.

Інший systematic review сфокусувався на пацієнтках з advanced ovarian cancer, які не проходять cytoreductive surgery. Для chemotherapy alone median OS у включених дослідженнях коливався 7,8-19,5 міс, pooled survival був 13,18 міс; без systemic therapy median OS становив приблизно 1,2-5,0 міс. Висновок очевидний, але важкий: навіть коли хірургія неможлива, chemotherapy може давати виграш, але outcomes залишаються гіршими, ніж при chemotherapy + surgery. Тому “неоперабельна” пацієнтка потребує не відмови від плану, а окремого плану.

Фаза II з Elenagen + gemcitabine при platinum-resistant ovarian cancer цікава як ранній сигнал: у 30 пацієнток додавання Elenagen подовжувало overall survival без збільшення токсичності. Але масштаб дуже малий, тому для практики це радше напрямок для стеження, ніж причина змінювати стандарт.

Методологія: як читати дослідження обережніше

Дві статті з блоку Research and Publications корисні для всіх, хто пише рекомендації або навчає команду читати trial-и. Meta-epidemiologic analysis phase III досліджень показав: 47,2% мали позитивний primary outcome, і позитивні trials публікувалися в журналах з вищим impact factor: median 44,5 проти 24,0. Outcome positivity залишалась незалежно пов’язаною з impact factor.

Це не означає, що позитивні дослідження “погані”. Це означає, що негативні або нейтральні якісні trials легше випадають із поля зору. Для клінічних оглядів KDM це практичне правило: не будувати картину доказів тільки за найгучнішими публікаціями.

Cross-phase аналіз phase II/phase III пар у гінекологічній онкології показав помірну узгодженість PFS та OS і не знайшов системного завищення ранніх ефектів. Це трохи заспокоює, але не скасовує обережність: phase II може задавати напрямок, але не має продаватися як майбутній стандарт до підтвердження у phase III або переконливих реальних даних.

Практичний висновок

IJGC July 2026 добре показує, куди рухається онкогінекологія: від “одного правильного втручання” до тоншої маршрутизації. SLN-мапування потребує аудиту якості. Fertility-sparing потребує дедлайнів і гістологічного контролю. Системна терапія ендометріального раку потребує молекулярного контексту і уважного менеджменту токсичності. Рак яєчника потребує раннього маршруту, а не тільки технічної майстерності в операційній. Скринінг шийки матки потребує реєстрів, бо без реєстру навіть хороший тест не стає програмою.

Для команди найкращий спосіб використати цей номер – обрати 2-3 теми для внутрішнього розбору: SLN quality metrics, алгоритм AUB/postmenopausal bleeding з місцем молекулярного triage, і маршрут advanced ovarian cancer для пацієнток, які не можуть одразу пройти циторедукцію.

Джерела

Пов’язані матеріали KDM

Джерела та пов'язані матеріали

Михайло Медведєв