Серпневий випуск International Journal of Gynecological Cancer (IJGC) за 2026 рік містить 48 змістових матеріалів у 21 рубриці, не рахуючи службової сторінки журналу. Це номер про межу між інтенсифікацією і точним відбором: коли краща безрецидивна виживаність не переходить у загальну виживаність, коли лікування зі збереженням фертильності потребує жорсткого гістологічного контролю, а новий біомаркер ще не є готовим клінічним тестом.

Нижче — клінічний огляд усього номера. Числові результати наведено лише там, де був доступний повний текст або анотація. Матеріали без публічної анотації включено до карти випуску, але їхні результати не реконструювалися за назвою. Коментарі, протоколи, листи та технічні відео окремо позначені як такі: вони можуть формувати порядок денний, але не мають ваги нового порівняльного дослідження.

Міжнародні скорочення розкрито при першій згадці. Назви досліджень, генів і професійних товариств збережено в оригінальному написанні, щоб їх можна було точно знайти у першоджерелі.

Коротко: що варто винести з номера

• Друга частина дослідження RUBY при первинно поширеному або рецидивному раку ендометрія: у рандомізованому дослідженні III фази 291 пацієнтку розподілили у співвідношенні 2:1. Експериментальна група отримувала достарлімаб із карбоплатином і паклітакселом, а потім підтримувальну терапію достарлімабом і нірапарибом; контрольна — плацебо з тією самою хіміотерапією, а потім плацебо. Медіана часу до прогресування або смерті становила 14,5 проти 8,3 місяця, але переваги загальної виживаності не виявили. Пов’язані з лікуванням небажані явища ≥3 ступеня виникли у 70,7% проти 37,5%, а припинення лікування через побічні явища — у 38,7% проти 11,5%. Важливе обмеження: не було окремої сучасної групи, яка отримувала б достарлімаб із хіміотерапією та подальший достарлімаб без нірапарибу, тому визначити чистий додатковий ефект нірапарибу неможливо.
• Головна методологічна проблема другої частини RUBY: не було групи dostarlimab + хіміотерапія → dostarlimab без інгібітора полі(АДФ-рибоза)-полімерази (PARP). Тому окремий внесок niraparib ізолювати неможливо.
• Збереження фертильності при ранньому раку ендометрія/атиповій гіперплазії: агоніст гонадотропін-рилізинг-гормону (GnRH) + letrozole дав 98,5% повних відповідей у 24 тижні проти 68,8% з пероральними прогестинами, але це проміжний аналіз лише учасниць, які завершили лікування за протоколом, а не готова зміна стандарту.
• Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом (LNG-IUS): відповідь значно краща при інтраепітеліальній неоплазії ендометрія (EIN)/атиповій гіперплазії, ніж при встановленому раку ендометрія; молекулярний клас може допомагати консультуванню, але поки не повинен самостійно визначати допуск або відмову від консервативного лікування.
• Постменопаузальна кровотеча: за чітко візуалізованого ендометрія поріг 4 мм зберігав високу чутливість краще, ніж 5 мм. Нечітка візуалізація або стійка кровотеча не повинні завершувати маршрут одним числом УЗД.
• Дефіцит гомологічної рекомбінації (HRD) при раку яєчника: матеріал до неоад’ювантної хіміотерапії (NACT) був частіше інформативним, ніж після неї; якщо можливо, тестування варто планувати до початку такого лікування.
• Картування сторожових лімфатичних вузлів (SLN) з індоціаніном зеленим (ICG) під час вагітності: технічно можливе у високоспеціалізованих центрах, але доказ складається лише з 11 випадків і не підтверджує рутинну безпеку.
• Вагінальний естріол після променевої терапії: пілотне рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) не показало переваги щодо гістологічного дозрівання епітелію, болю, клінічної атрофії або якості життя.
• Ризик-орієнтований скринінг раку шийки матки: Європейське товариство гінекологічної онкології (ESGO) та Європейська мережа груп адвокації в гінекологічній онкології (ENGAGe) підтримують первинне тестування ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ; англ. HPV), самостійний забір матеріалу, оцінку ризику за генотипом і анамнезом, сортування за метилюванням та інтегровані реєстри; це напрямок політики охорони здоров’я, а не універсальний готовий алгоритм для України.
• Сексуальне здоров’я після лікування гінекологічного раку: SHIFT-GO — опитування 201 пацієнтки після лікування раку яєчника, шийки матки або ендометрія про те, коли, як часто і з ким вони хотіли б обговорювати сексуальне здоров’я. Лише 30% згадали, що таку розмову проводили під час діагностики або лікування; 55,1% хотіли б отримувати консультацію вже під час планування лікування, а 62,3% — на кожному візиті подальшого спостереження. Для 63,4% бажаним ініціатором розмови був гінеколог-онколог, а 93,6% хотіли б отримати освітні матеріали. Практичний висновок: таке консультування слід пропонувати системно, а не чекати, поки пацієнтка сама підніме тему.
• Не перебільшувати: номер не доводить, що внутрішньоматкова система з левоноргестрелом профілактує рак яєчника, профілактичний methotrexate потрібен усім пацієнткам із міхуровим занеском високого ризику, метастази малого об’єму в лімфовузлах є безпечними або стереотаксична абляційна променева терапія (SABR) покращує загальну виживаність.

Головна стаття: виграш у виживаності без прогресування без виграшу в загальній виживаності

Головна стаття — друга частина дослідження III фази ENGOT-EN6-NSGO/GOG-3031/RUBY. 291 пацієнтку з первинно поширеним або рецидивним раком ендометрія рандомізували 2:1: dostarlimab + carboplatin/paclitaxel з подальшою підтримкою dostarlimab + niraparib проти плацебо + carboplatin/paclitaxel із подальшим плацебо.

У загальній популяції медіана виживаності без прогресування становила 14,5 проти 8,3 місяця; відношення ризиків (HR) 0,60 (95% ДІ 0,43–0,82). Через 24 місяці без прогресування залишалися 37,7% проти 18,5%. У підгрупі з профіцитною системою репарації неспарених основ (pMMR) і мікросателітною стабільністю (MSS) медіана виживаності без прогресування була 14,3 проти 8,3 місяця; відношення ризиків 0,63 (95% ДІ 0,44–0,91), а 24-місячна виживаність без прогресування — 30,9% проти 14,8%.

Однак за 36,2 місяця спостереження переваги загальної виживаності не було: відношення ризиків 1,20 (95% ДІ 0,81–1,78). Токсичність була клінічно вагомою: пов’язані з лікуванням небажані явища ≥3 ступеня — 70,7% проти 37,5%, серйозні пов’язані події — 24,6% проти 9,4%, припинення лікування через побічні явища — 38,7% проти 11,5%.

Найважливіше обмеження дизайну: контрольна група не містила сучасної схеми dostarlimab + хіміотерапія → dostarlimab. Отже, дослідження порівнює цілий чотирикомпонентний шлях із хіміотерапією, а не перевіряє чистий додатковий ефект niraparib після однакової хіміоімунотерапії. Тому поліпшення виживаності без прогресування не слід подавати як доказ нового стандарту підтримки, особливо без переваги загальної виживаності й за такого профілю токсичності.

Супровідний редакційний коментар добре формулює зміну питання: не «чим ще посилити лікування», а «кого саме відбирати». Ген TP53, репарація ДНК шляхом гомологічної рекомбінації, платинова чутливість і динаміка циркулюючої пухлинної ДНК (ctDNA) виглядають логічними кандидатами, але поки залишаються гіпотезогенерувальними, а не валідованими предикторами користі.

Рак ендометрія: збереження фертильності, внутрішньоматкова система, УЗД і рідинна біопсія

Агоніст гонадотропін-рилізинг-гормону + letrozole проти пероральних прогестинів

Проспективне відкрите рандомізоване дослідження не меншої ефективності порівняло агоніст гонадотропін-рилізинг-гормону + щоденний letrozole з високодозовими пероральними прогестинами при ранньому ендометріоїдному раку або атиповій гіперплазії. У заздалегідь запланованому проміжному аналізі 131 учасниці, які завершили 24 тижні лікування за протоколом, повна відповідь була у 98,5% проти 68,8%; відношення шансів (OR) 30,00, але з дуже широким 95% ДІ 3,88–231,71. Середній час до відповіді був коротшим приблизно на 58 днів.

Вагітність зареєстровано у 53,1% проти 35,7%, а рецидив — у 6,1% проти 12,3%, але ці відмінності не були статистично значущими. Набір ваги був рідшим з агоністом гонадотропін-рилізинг-гормону + letrozole, натомість менопаузальні симптоми — вираженішими. Через проміжний аналіз лише учасниць, які завершили лікування за протоколом, коротке спостереження і недостатню потужність для репродуктивних та онкологічних подій результат є сильним сигналом, але ще не підставою відмовитися від стандартних критеріїв відбору, серійної біопсії та заздалегідь визначеного переходу до радикального хірургічного лікування.

Що додають дві роботи про внутрішньоматкову систему з левоноргестрелом

Багатоцентрова когорта консорціуму ECMT2 включила 143 пацієнтки: 83 з інтраепітеліальною неоплазією ендометрія і 60 з раком ендометрія, які використовували внутрішньоматкову систему з левоноргестрелом щонайменше 6 місяців. Загальна відповідь становила 86,7%, повна — 55,2%. При раку повна відповідь була 38,3%, при інтраепітеліальній неоплазії — 67,5%; загальна відповідь — 75% і 95,2% відповідно. Дикий тип p53 був у 90,9%, дефіцит системи репарації неспарених основ (dMMR) — у 7,0%, аномальний p53 — у 2,1%; статус гена POLE визначили лише у частини когорти. Малочисельність несприятливих молекулярних підгруп не дозволяє робити автоматичні терапевтичні заборони за одним маркером.

Окрема ретроспективна когорта з 49 пацієнток дала ще більш контрастний результат: повна ремісія 89,2% при атиповій гіперплазії ендометрія проти 33,3% при раку ендометрія низького ступеня злоякісності. У дослідженні не було рецидивів, але лише 12 учасниць мали рак, а медіана спостереження становила 2,6 року. Це підтримує внутрішньоматкову систему з левоноргестрелом передусім для атипової гіперплазії/інтраепітеліальної неоплазії; при встановленому раку потрібні особливо строгий відбір, короткі інтервали гістологічного контролю і готовність перейти до операції.

Ендометрій 3, 4 чи 5 мм

Проспективна діагностична когорта включила 1170 жінок віком ≥50 років, направлених на оцінку ендометрія. Рак виявили у 82 (7,0%), гіперплазію — у 42 (3,6%). Основний аналіз охопив 975 випадків, де смужку ендометрія було чітко видно. Чутливість порогів 3/4/5 мм становила 100% / 97,8% / 90,2%, специфічність — 9,5% / 16,1% / 24,4%.

Чотири міліметри дають практичніший баланс, ніж 3 мм, без значущої втрати чутливості; 5 мм уже втрачає чутливість і негативну прогностичну цінність. Але це не скринінгове дослідження безсимптомних жінок, і 195/1170 пацієнток із нечіткою візуалізацією були виключені з головного аналізу. Тому «ендометрій тонкий» не має закривати маршрут, якщо кровотеча триває, смужка не візуалізується або клініка не відповідає УЗД.

Вільна циркулююча ДНК і циркулююча пухлинна ДНК: перспективно, але не заміна тканини

Систематичний огляд охоплення включив 93 записи: 76 публікацій із 74 досліджень і 17 проспективних реєстрацій. Основні напрями — діагностика, моніторинг, молекулярне профілювання та прогноз. Циркулююча пухлинна ДНК виглядає корисніше за саму концентрацію вільної циркулюючої ДНК (cfDNA), особливо для виявлення мінімальної залишкової хвороби і подальшого спостереження, але дослідження здебільшого невеликі, ретроспективні та дуже різняться за преаналітичними процедурами, методами, пороговими значеннями і кінцевими точками. Сьогодні циркулююча пухлинна ДНК не замінює біопсію тканини.

Рак шийки матки: ризик-орієнтований скринінг, збереження фертильності й життя після лікування

ESGO/ENGAGe: напрямок для скринінгових програм

Позиція ESGO/ENGAGe підсумовує чотирирічну роботу проєкту ризик-орієнтованого скринінгу раку шийки матки RISCC у програмі Horizon 2020. Ключові елементи: первинне тестування ДНК ВПЛ замість цитології як чутливішої основи програми; гендерно-нейтральна вакцинація; оцінка ризику з урахуванням генотипу ВПЛ, віку і попередньої історії; можливе сортування за метилюванням для зменшення зайвих кольпоскопій; довші інтервали у вакцинованих когортах; самостійний забір матеріалу з полімеразною ланцюговою реакцією (ПЛР) на ВПЛ для недостатньо охоплених груп; інтегровані реєстри і безперервний контроль якості.

Це позиційний документ професійних товариств, а не нове рандомізоване контрольоване дослідження чи готова національна настанова. В анотації немає універсальних інтервалів, порогів направлення або оцінки вартості. Для України потрібні локальна валідація, реєстр, контроль повного маршруту від запрошення до лікування і оцінка справедливості доступу.

Як пацієнтки і лікарі зважують збереження фертильності

Нідерландське дослідження на основі клінічних сценаріїв запропонувало 16 ситуацій 58 колишнім пацієнткам і 33 гінекологам-онкологам. Середня перевага операції зі збереженням фертильності становила 3,48/5 у пацієнток і 3,16/5 у лікарів. Для пацієнток найвагомішою була ймовірність вагітності: шанс 85% підвищував бал переваги на 1,07. Для клініцистів вирішальним був додатковий ризик смерті від раку: +10% знижував бал на 1,84.

Це не оцінка реального лікування, а моделювання вибору з упередженням виживших та упередженням відбору. Проте робота добре показує, чому спільне ухвалення рішення не можна звести до підпису згоди: ті самі цифри ризику пацієнтка і команда можуть зважувати принципово по-різному.

Картування сторожових лімфатичних вузлів з індоціаніном зеленим під час вагітності

Ретроспективна серія семи європейських центрів описала 11 вагітних з раннім інвазивним раком шийки матки. Картування було успішним у 10/11 (90,9%), двобічним — у 8/11 (72,7%). Одна пацієнтка з метастазом у лімфовузлі перервала вагітність і отримала хіміопроменеву терапію. Одна внутрішньоутробна загибель на 22 тижні була пов’язана з тяжкою анемією плода, спричиненою хіміотерапією, а не доведено з індоціаніном зеленим; дев’ять інших пацієнток народили, вроджених вад не зафіксовано.

За вибірки лише 11 пацієнток, неоднорідних супутніх втручань і короткого подальшого спостереження це доказ технічної здійсненності, а не рутинної безпеки. Такий маршрут можливий лише в експертному мультидисциплінарному центрі після окремого обговорення онкологічних і перинатальних ризиків.

Естріол після променевої терапії

В одноцентровому подвійному сліпому пілотному рандомізованому контрольованому дослідженні 60 пацієнток після радикальної променевої терапії таза отримували вагінальний естріол або плацебо протягом 6 місяців. Первинна точка — гістологічне дозрівання вагінального епітелію — не відрізнялася. Не було міжгрупової різниці щодо болю під час огляду, клінічної атрофії або якості життя. Нормальна сексуальна функція через 6 місяців була у 25,9% проти 18,5%, p=0,745.

Пілотне дослідження не підтримує рутинне застосування естріолу саме з метою гістологічного відновлення. Потенційний симптоматичний ефект потребує більшого рандомізованого контрольованого дослідження, інших режимів і паралельної оцінки реабілітаційних втручань.

ARTIA-Cervix — протокол, а не результат

ARTIA-Cervix — проспективне багатоцентрове одногрупове дослідження щоденної онлайн-адаптивної дистанційної променевої терапії під контролем комп’ютерної томографії на платформі Ethos: 45 Гр у 25 фракціях на таз, 55 або 57,5 Гр на лімфовузли, щотижневий cisplatin, далі стандартна брахітерапія. Первинна точка — шлунково-кишкова токсичність ≥3 ступеня за повідомленнями пацієнток на п’ятому тижні. План — 130 включених, 110 оцінюваних; завершення набору очікують у грудні 2027 року, результати — навесні 2028-го. У цьому номері адаптивну променеву терапію не можна описувати як уже доведено менш токсичну.

Гестаційна трофобластична хвороба: профілактика і прогноз резистентності

Проспективне, але нерандомізоване дослідження з М’янми включило 102 пацієнтки з міхуровим занеском високого ризику: 51 отримала methotrexate 0,4 мг/кг/день внутрішньом’язово 5 днів після евакуації, 51 — спостереження. Прогресування до гестаційної трофобластичної неоплазії (GTN) було у 21,6% проти 60,8%; скориговане відношення шансів 0,16. Водночас небажані явища були у 60,8%: втома 41,2%, підвищення печінкових ферментів 39,3%, мукозит 37,3%; зафіксовано один випадок панцитопенії 3 ступеня.

Розподіл залежав від вибору пацієнтки, тому залишкове змішування впливів неминуче. Це не підстава для рутинної профілактики; вибіркове застосування може обговорюватися в умовах, де надійний серійний контроль хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) практично недоступний.

Інше багатоцентрове ретроспективне дослідження 350 пацієнток із гестаційною трофобластичною неоплазією низького ризику побудувало модель резистентності до монохіміотерапії. Незалежні фактори: ХГЛ >10 000 мМО/мл — відношення шансів 11,70; попередня вагітність, що не була міхуровим занеском, — 4,94; легеневі метастази — 3,07. Площа під кривою діагностичної точності (AUC) становила 0,793 у навчальній когорті і 0,811 у валідаційній. Це корисний напрямок для стратифікації, але модель потребує зовнішньої проспективної валідації до зміни першої лінії.

Рак яєчника: дефіцит гомологічної рекомбінації, лімфовузли, тромбози, лікування і профілактичні гіпотези

Дефіцит гомологічної рекомбінації краще тестувати до неоад’ювантної хіміотерапії

У 23 пацієнток із поширеним серозним раком яєчника високого ступеня злоякісності порівняли парні зразки до і після неоад’ювантної хіміотерапії. Результат тесту на дефіцит гомологічної рекомбінації був інформативним у 20/23 (87%) до хіміотерапії проти 15/23 (65%) після; показник геномної нестабільності (GIS) — у 21/23 (91%) проти 18/23 (78%). Узгодженість показника геномної нестабільності була помірною, коефіцієнт каппа κ=0,52, тесту на дефіцит гомологічної рекомбінації — істотною, κ=0,67; функціональний тест білка репарації ДНК RAD51 мав слабшу узгодженість.

Вибірка дуже мала, а результат залежить від конкретної тест-системи; клінічних результатів немає. Проте операційно корисний висновок простий: якщо доступна біопсія до початку лікування, її слід пріоритезувати для геномного тестування дефіциту гомологічної рекомбінації, щоб зменшити кількість неінформативних результатів і ризик втрати терапевтичної опції.

Лімфовузли при ранньому раку яєчника

Систематичний огляд і метааналіз серозного раку яєчника низького ступеня злоякісності включив 8 досліджень і 854 пацієнтки. Об’єднана частота прихованих метастазів у лімфовузлах становила 9,6% (95% ДІ 4,4–16,0%); зміна встановленої стадії лише через ураження вузлів — близько 10%. Жодне дослідження не надало повноцінної частоти періопераційних ускладнень. Отже, робота описує цінність інформації для стадіювання, але не доводить переваги виживаності від рутинної лімфаденектомії.

Дослідження MICR-OVARY включило 199 пацієнток з успішним картуванням сторожових лімфатичних вузлів і повним тазовим та парааортальним стадіюванням. Метастази малого об’єму ≤2 мм виявили у 14/199 (7,0%), макрометастази — у 18/199 (9,0%). Трирічна безрецидивна виживаність (DFS) була 89,9% без ураження лімфовузлів, 100% при метастазах малого об’єму і 64,2% при макрометастазах; більшість пацієнток із метастазами у вузлах отримала хіміотерапію. Нуль подій у 14 випадках не доводить нешкідливості метастазів малого об’єму і не визначає, чи можна деескалувати лікування.

Венозна тромбоемболія під час неоад’ювантної хіміотерапії

У ретроспективній когорті 694 пацієнток з епітеліальним раком яєчника III–IV стадії за класифікацією Міжнародної федерації гінекології та акушерства (FIGO), які отримували неоад’ювантну хіміотерапію без планової тромбопрофілактики і дійшли до інтервальної циторедуктивної операції, венозна тромбоемболія (VTE) виникла у 32 (4,6%): 23 тромбози глибоких вен (DVT) і 9 тромбоемболій легеневої артерії (PE). Жоден вихідний фактор, включно зі шкалою Хорани, не прогнозував тромбоемболію. Подія асоціювалася з операцією після ≥5 циклів неоад’ювантної хіміотерапії: скориговане відношення шансів 2,15.

Це не доводить, що венозна тромбоемболія спричинила затримку операції або що універсальна амбулаторна тромбопрофілактика покращить результат. Практичний висновок — активніше шукати симптоми, не покладатися на шкалу Хорани як достатній інструмент і розробляти моделі ризику, специфічні для раку яєчника.

Пероральний cyclophosphamide + bevacizumab

Одноцентрова ретроспективна когорта зі 100 багаторазово лікованих пацієнток, 86% з платинорезистентним захворюванням, оцінювала cyclophosphamide 50 мг/день перорально + bevacizumab 15 мг/кг кожні 3 тижні. Частота об’єктивної відповіді (ORR) становила 40%: повна відповідь (CR) 4%, часткова відповідь (PR) 36%; медіана виживаності без прогресування — 4,6 місяця. Небажані явища були у 24%, артеріальна гіпертензія 3–4 ступеня — 3%, тромбоцитопенія — 3%, геморагічний цистит — 1%.

Це можливе менш інтенсивне лікування наступної лінії для добре відібраних пацієнток, але без групи порівняння і з ретроспективною оцінкою відповіді робота не доводить переваги над іншими сучасними варіантами.

Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом і «захист» від раку яєчника

Популяційна когорта Британської Колумбії включила 788 736 осіб; внутрішньоматкову систему з левоноргестрелом використовували 52 888. Рак яєчника виник у 17 осіб із таким впливом проти 1184 без нього; основне скориговане відношення ризиків було 0,57. Але у когорті, зіставленій за віком, відношення ризиків становило 0,61 з 95% ДІ 0,24–1,12, а серед осіб старше 60 років захисної асоціації не було. Молодший вік групи з внутрішньоматковою системою, лише 17 випадків і залишкове змішування впливів роблять результат гіпотезою, а не профілактичною рекомендацією.

Репродуктивний анамнез і новий маркер малої РНК, що взаємодіє з білками PIWI

Корейська загальнонаціональна когорта 3 754 906 постменопаузальних жінок зафіксувала 7702 випадки раку яєчника. Двоє або більше пологів, грудне вигодовування ≥12 місяців і застосування пероральних контрацептивів ≥1 року асоціювалися з нижчим ризиком; менопауза у віці ≥55 років, тривалість репродуктивного періоду ≥40 років і менопаузальна гормональна терапія (MHT) ≥5 років — з вищим. Це спостережні асоціації для консультування щодо ризику, не причинні ефекти і не показання до зміни терапії окремій пацієнтці.

Багатоцентрове ретроспективне дослідження біомаркерів включило 1120 учасниць, серед них 610 з раком яєчника. Сироваткова мала РНК piR-hsa-8111406, що взаємодіє з білками PIWI (piRNA), відрізняла злоякісні від доброякісних утворень з площею під кривою 0,892, а CA‑125 — 0,874; багатошарова нейронна мережа з комбінацією маркерів досягла 0,949. Для I–II стадій площа під кривою piRNA становила 0,803. Це перспективний додатковий біомаркер, але ретроспективна валідація за схемою, подібною до «випадок—контроль», і точність моделі машинного навчання ще не створюють готового тесту для популяційного скринінгу.

Олігометастатична хвороба і стереотаксична абляційна променева терапія

Наративний огляд стереотаксичної абляційної променевої терапії включив 17 досліджень і 990 пацієнток із 1–5 позачерепними метастазами. У кількох серіях 1-річний локальний контроль перевищував 80%, медіана виживаності без прогресування коливалася від 7,8 до 32 місяців. Кращі результати асоціювалися з ураженням лімфовузлів, меншим розміром і вищою біологічно ефективною дозою (BED). У більшості серій не було токсичності ≥3 ступеня, але загалом описано одну подію 5 ступеня.

Переважно ретроспективні, дуже відібрані й гетерогенні когорти без порівняльної групи не дозволяють довести перевагу загальної виживаності. Стереотаксичну абляційну променеву терапію можна розглядати як варіант для мультидисциплінарної команди у ретельно відібраних пацієнток з олігометастатичною хворобою, не як універсальний стандарт.

Окреме багатоцентрове дослідження застосувало неконтрольовану кластеризацію методом k-середніх до 172 пацієнток і 268 вогнищ після стереотаксичної променевої терапії тіла (SBRT). Три кластери відрізнялися за плановим об’ємом опромінення, біологічно ефективною дозою і типом вогнища; 2-річний локальний контроль був 84,6%, 74,7% і 47,5%. Загальна виживаність не відрізнялася. Модель цікава для гіпотез, але її не можна використовувати для прогнозу до проспективної зовнішньої валідації.

Прискорене відновлення після операції, сексуальне здоров’я, опіоїди та рівність

Підсумок Всесвітнього конгресу з прискореного відновлення після операції (ERAS) 2026 року ставить доречні питання: які компоненти програми мають низьку цінність, чи реалістичне відновлення без опіоїдів, кому потрібна структурована передопераційна підготовка, чи універсальне раннє харчування завжди безпечне, де місце штучного інтелекту і як впроваджувати програму в умовах з обмеженими ресурсами. Це експертний підсумок конгресу, не систематичний доказ ефективності окремих компонентів.

Одноцентрова ретроспективна когорта 1320 гінекологічних операцій у межах програми прискореного відновлення не показала зменшення потреби в опіоїдах у пацієнток з активним призначенням агоніста рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (GLP‑1RA). Застосування опіоїдів у палаті післяанестезіологічного нагляду (PACU) і під час госпіталізації, біль, тривалість перебування та ускладнення не відрізнялися; ожиріння незалежно асоціювалося з додатковими 4,01 міліграмового морфінового еквівалента (MME). Робота не відповідає на окреме питання ризику аспірації і не замінює рекомендації щодо ліків у періопераційному періоді.

Опитування SHIFT-GO охопило 201 пацієнтку після лікування раку яєчника, шийки або ендометрія. Лише 30% повідомили, що сексуальні питання обговорювалися під час діагностики або лікування; 55,1% хотіли розмови вже під час планування лікування, 62,3% — на кожному візиті подальшого спостереження. Гінеколог-онколог був бажаним ініціатором для 63,4%, а 93,6% хотіли освітні матеріали. Попри самовідбір учасниць і відсутність валідованих шкал оцінки сексуальної функції, організаційний висновок сильний: не чекати, поки пацієнтка сама підніме тему.

Аналіз Європейського товариства гінекологічної онкології та Європейської мережі молодих гінекологів-онкологів (ENYGO) за 2013–2024 роки показав зростання членства з 1588 до 3385 і досягнення гендерного паритету у 2024 році. Жіноче членство асоціювалося з участю в ENYGO, але гендер не визначав членство в керівному органі. Шанси представництва в керівному органі були нижчими для Східної Європи. Отже, раннє залучення допомагає гендерному балансу, тоді як регіональні й структурні бар’єри залишаються.

Аналіз американського онкологічного реєстру SEER у 13 924 пацієнток із плоскоклітинним раком вульви показав, що померли 52,2%; причиною були сам рак вульви у 21,9%, серцево-судинні захворювання у 8,9% та інші злоякісні пухлини у 8,7%. Надлишкова смертність також стосувалася хронічного обструктивного захворювання легень (COPD), інфекцій і цукрового діабету. Це нагадує, що якість життя, довгостроковий супровід і контроль коморбідності є частиною онкологічного результату, хоча реєстрові дані не встановлюють причинності.

Технічні матеріали, патологія та складні клінічні ситуації

• Відео про картування сторожових лімфатичних вузлів: показує, як відрізняти лімфатичні канали, позначені індоціаніном зеленим, від судин, шукати типові й атипові локалізації та не приймати жирову тканину, судину або розширений лімфатичний канал за «порожній пакет» без лімфовузла. Нефлуоресцентний кінцевий вузол іноді може бути блокований метастазом і теж потребує оцінки.
• Радикальна вульвектомія + перфорантний клапоть на глибокій артерії стегна (PAP-flap): технічна реконструктивна демонстрація; без порівняльних результатів не доводить перевагу цього методу реконструкції.
• Анатомія нервів таза: демонструє підчеревні нерви, тазові нутряні нерви і нижнє підчеревне сплетення в зонах ризику під час задньої екзентерації таза та низької передньої резекції. Згадана частота тяжкого синдрому низької передньої резекції (LARS) близько 40%, але відео не має порівняльних функціональних результатів.
• Радикальна гістеректомія вагінальним транслюмінальним ендоскопічним доступом через природний отвір (V-NOTES): один опис випадку. У гінекологічній онкології доступ залишається дослідницьким; без стадії, подальшого спостереження і порівняльних доказів його не можна подавати як доказ онкологічної безпеки.
• Пухлина придатків, пов’язана з геном STK11: 45-річна пацієнтка із 5-см солідним утворенням і нормальними пухлинними маркерами CA‑125, CA 19‑9 і раково-ембріональним антигеном (CEA). Урок — рідкісну STK11-пов’язану пухлину слід пам’ятати, але один ілюстрований випадок не встановлює спадкового варіанта.
• Пізній рецидив у черевній стінці: рецидив ендометріоїдного раку низького ступеня злоякісності через 18 років; комбіноване лікування дало змогу виконати складне видалення єдиним блоком і реконструкцію без 30-денних ускладнень. Один дуже селектований випадок не визначає оптимальну послідовність лікування.
• Променева уретровагінальна нориця: пізнє ускладнення через 12 років після лікування раку шийки матки IIIB стадії за FIGO; матеріал підкреслює потребу мультидисциплінарного ведення, але публічна частина не дозволяє відтворити всі рішення та результат.
• Кенійська програма Afya Dada: охоплення скринінгом жінок 25–49 років зросло з 5% у 2018 до 30,3% у 2024 році; програма інтегрує скринінг із лікуванням у межах одного маршруту, патологічну діагностику, кольпоскопію, абляцію/висічення та навчання. Поки немає даних про зміну розподілу стадій, завершення лікування, вартість або смертність.

Коментарі, листи та теми, за якими варто стежити

Коментарі номера розвивають п’ять напрямків: біомаркерний відбір для інгібітора PARP + імунотерапії при раку ендометрія з аномальним p53; межі дослідження PHENIX і стратегії лише сторожових вузлів; слабкий клінічний сигнал терапії на основі інгібітора PARP при рецидивному раку шийки матки; «інфляція» прогностичних моделей без зовнішньої валідації; розширення стратегій кон’югатів «антитіло—лікарський засіб» (ADC) і терапії, спрямованої на рецептор епідермального фактора росту людини 2 (HER2). Це важливі рамки для читання напрямків розробок, але наведені в них числа походять із цитованих первинних досліджень, а не з нових даних когорт самих коментарів.

Особливо корисне застереження — щодо прогностичних моделей: моделі фероптозу, піроптозу, купроптозу, імунної відповіді й довгої некодуючої РНК (lncRNA) можуть мати високі значення площі під кривою у внутрішніх наборах, але без незалежної зовнішньої валідації, наперед визначеного клінічного застосування та звітування за настановою TRIPOD для прогностичних моделей не стають інструментом рішення.

Три листи до редакції стосуються додаткового опромінення уражених лімфовузлів при раку шийки матки IIIC стадії за FIGO, неоад’ювантної променевої терапії при неоперабельному раку ендометрія та вторинної циторедукції при платинчутливому рецидиві раку яєчника. Вони додають методологічні застереження та гіпотези, але не нові набори даних окремих пацієнток. Виправлення до публікації лише доповнює афіліації в настанові щодо співпраці з індустрією Групи гінекологічної онкології (GOG) та Європейської мережі груп клінічних досліджень у гінекологічній онкології (ENGOT); наукові висновки не змінені.

Повна карта номера: 48 матеріалів

Назви публікацій у посиланнях подано мовою оригіналу для бібліографічної точності; українські пояснення наведено після тире.

Головна стаття, редакційний коментар, позиція товариства і підсумки конгресів

1. PARP inhibitor maintenance with niraparib after dostarlimab + chemotherapy — друга частина RUBY: перевага виживаності без прогресування без переваги загальної виживаності і з високою токсичністю.
2. From intensification to selection — редакційний коментар про біомаркерний відбір після хіміоімунотерапії.
3. ESGO/ENGAGe position on risk-based cervical cancer screening — первинне тестування на ВПЛ, самостійний забір матеріалу, сортування за метилюванням і реєстри.
4. ASCO 2026: key clinical trial updates — вибірковий огляд головних доповідей Американського товариства клінічної онкології (ASCO).
5. ERAS World Congress 2026 — дискусії, наука впровадження і рівність.

Рак шийки матки

6. Fertility potential versus oncologic and obstetric risks — дослідження клінічних сценаріїв у пацієнток і онкологів.
7. ICG-guided SLN mapping during pregnancy — багатоцентрова серія 11 випадків.
8. Topical vaginal estrogen after radiotherapy — рандомізоване подвійне сліпе пілотне дослідження.

Рак тіла матки і гестаційна трофобластична неоплазія

9. Molecular classification and LNG-IUD response: ECMT2.
10. LNG-IUS in atypical hyperplasia and low-grade endometrial cancer.
11. Endometrial thickness for sonographic detection of neoplasia.
12. Prophylactic low-dose methotrexate in high-risk hydatidiform mole.
13. Risk stratification for single-agent chemoresistance in low-risk GTN.
14. cfDNA/ctDNA in endometrial cancer — систематичний огляд обсягу літератури.
15. GnRHa + aromatase inhibitor versus oral progestins — проміжний аналіз проспективного контрольованого дослідження.
16. Unsupervised clustering in oligometastatic gynecologic cancer.

Рак яєчника

17. Lymph node involvement in early-stage low-grade serous ovarian cancer — систематичний огляд і метааналіз.
18. Oral cyclophosphamide + bevacizumab in heavily pretreated recurrence.
19. LNG-IUD and ovarian cancer risk — популяційна асоціація, не профілактична рекомендація.
20. Effect of NACT on HRD testing.
21. piR-hsa-8111406 as an early-detection biomarker.
22. VTE during NACT for advanced ovarian cancer.
23. Reproductive history, hormonal exposure and ovarian cancer risk — загальнонаціональна корейська когорта.
24. Low-volume lymph node metastasis: MICR-OVARY.

Хірургія, рівність, сексуальне здоров’я, променева терапія і глобальна онкологія

25. GLP-1RA and post-operative opioid consumption.
26. Gender and regional equity in ESGO/ENYGO.
27. SHIFT-GO sexual health counseling preferences.
28. SABR for oligometastatic gynecological cancers — наративний огляд.
29. ARTIA-Cervix — протокол проспективного дослідження адаптивної променевої терапії.
30. Radiation-associated urethrovaginal fistula — розбір мультидисциплінарного консиліуму.
31. Kenya’s integrated cervical and breast cancer early-detection program.

Відеостатті, патологія та клінічні зображення

32. Sentinel lymph node mapping: technical tips and pitfalls.
33. Radical vulvectomy with profunda artery perforator flap reconstruction.
34. Pelvic nerve anatomy and LARS prevention.
35. V-NOTES radical hysterectomy — опис випадку.
36. STK11 adnexal tumor — архів патології.
37. Late abdominal wall recurrence in endometrial cancer — зображення клінічного випадку.

Коментарі

38. Who gains from PARP-immunotherapy in p53-abnormal endometrial cancer?
39. PHENIX is not lonely on the road it walks.
40. PARP-based strategies in recurrent cervical cancer: biological plausibility versus uncertainty.
41. Prognostic signature inflation in gynecologic oncology.
42. ADC-opoly in endometrial and cervical cancer.
43. Expanding HER2-targeted strategies in endometrial cancer.

Листи, коротке наукове повідомлення і виправлення

44. Correspondence on nodal boost in FIGO IIIC cervical cancer.
45. Critique of neoadjuvant radiotherapy in inoperable endometrial carcinoma.
46. Correspondence on secondary cytoreduction in platinum-sensitive recurrence.
47. Excess and cause-specific mortality in vulvar SCC — коротке повідомлення за даними реєстру SEER.
48. Corrigendum to GOG/ENGOT industry operations guidance — виправлення афіліацій.

Практичний висновок

Серпневий випуск IJGC за 2026 рік не дає однієї універсальної «зміни практики». Натомість він дуже добре показує, як сучасна онкогінекологія переходить від простого додавання препаратів до точнішого відбору і контролю процесу. Для системної терапії потрібні не лише криві виживаності без прогресування, а й загальна виживаність, токсичність, належна група порівняння та предиктивні маркери. Для лікування зі збереженням фертильності потрібні гістологічні дедлайни й чіткий поріг завершення консервативного маршруту. Для тестування дефіциту гомологічної рекомбінації важливий момент забору матеріалу. Для скринінгу потрібен не лише тест, а й реєстр та повний подальший супровід. Для життя після лікування важливі не лише рецидиви, а й сексуальна функція, коморбідність і пізні ускладнення.

Для внутрішнього розбору команди доцільно обрати чотири теми: друга частина RUBY і проблема групи порівняння; алгоритм збереження фертильності із серійною біопсією; організація тестування дефіциту гомологічної рекомбінації до неоад’ювантної хіміотерапії; структуроване консультування щодо сексуального здоров’я до лікування і під час подальшого спостереження.

Матеріал призначений для професійної освіти й не замінює клінічні настанови, рішення мультидисциплінарного консиліуму, локальні протоколи та індивідуальне консультування пацієнтки.

Джерела та методика огляду

• International Journal of Gynecological Cancer, Volume 36, Issue 8, August 2026 — повний зміст.
• Для кількісного розбору використано лише офіційні сторінки статей, доступні повні тексти й анотації; посилання за цифровим ідентифікатором публікації (DOI) для всіх 48 матеріалів наведено вище.
• Для закритих матеріалів без анотації наведено тільки бібліографічну тему або доступні навчальні деталі; невидимі результати не відтворювалися за припущенням.
• Дата перевірки змісту й доступності: 10.08.2026. Онлайн-склад випуску та доступність повних текстів можуть оновлюватися.

Пов’язані матеріали KDM

• Огляди KDM
• IJGC, липень 2026: ендометрій, яєчник, шийка матки
• Ендометріальна гіперплазія та LNG-IUS
• Аномальні маткові кровотечі: клінічний маршрут
• HPV, CIN, скринінг і кольпоскопія
• Аднексальна маса: УЗД, IOTA і CA-125