Вересень 2026, том 36, № 9 International Journal of Gynecological Cancer. Для цього дайджесту ми відібрали сім тем, які найкорисніше обговорити на прийомі або консиліумі: місцеві засоби від ВПЛ, УЗД аднексальних утворень, рак ендометрія, МРТ після конізації, безпеку операцій, неоад’ювантну терапію та збереження фертильності.

Це вибірковий огляд основного з номера станом на 8 вересня 2026 року. Числа звірено з доступними анотаціями та текстами першоджерел; там, де повного тексту не було, висновки обмежено даними анотації. Матеріал призначений для лікарів і не замінює клінічних настанов та індивідуального рішення.

За одну хвилину

• ВПЛ: негативний тест після місцевого засобу ще не означає доведеної профілактики CIN3+.
• УЗД: алгоритми IOTA мають добру точність, але різний баланс чутливості й специфічності.
• Ендометрій: молекулярний клас потрібно оцінювати разом із морфологією та сторожовими вузлами.
• Після конізації: відсутність пухлини на МРТ не виключає її залишку.
• Операційна безпека: важливі стандарти профілактики ускладнень і спостереження після виписки.
• NUVOLA: головної мети дослідження олапарибу з неоад’ювантною хіміотерапією не досягнуто.
• Фертильність: репродуктивний успіх після органозбереження потребує обговорення ризику повторних операцій.

1. Засоби «від ВПЛ»: що насправді має бути доведено

Позиційний документ FIGO/IGCS. Професійні товариства не підтримують рутинне застосування наявних місцевих засобів для ВПЛ-інфекції або пов’язаних із нею плоскоклітинних інтраепітеліальних уражень низького ступеня (LSIL). Переконливого доказу зменшення гістологічно підтверджених тяжких передракових уражень чи ризику раку немає. Джерело 1.

Ключова проблема досліджень — коротке спостереження, невеликі вибірки та оцінювання сурогатних результатів: невиявлення ВПЛ, покращення цитології або маркерів p16/Ki-67. Такі зміни не рівнозначні запобіганню CIN3+ — цервікальній інтраепітеліальній неоплазії 3-го ступеня або тяжчим ураженням.

Для практики: пояснювати пацієнтці мету контрольних обстежень і дотримуватися рекомендованого маршруту спостереження. Не обіцяти зниження онкологічного ризику лише на підставі «елімінації ВПЛ» у короткому дослідженні. Висновок стосується заявленого лікування інфекції та LSIL; він не скасовує належного лікування встановлених передракових уражень.

2. Аднексальні утворення: що дає двоетапний підхід IOTA

Ретроспективна зовнішня валідація в одному спеціалізованому центрі. Серед 432 оперованих пацієнток гістологія виявила 288 доброякісних, 21 пограничну та 123 злоякісні пухлини. Порівнювали модель ADNEX, категорії O-RADS та послідовні алгоритми групи IOTA — International Ovarian Tumor Analysis. Джерело 2.

ADNEX і схема «модифіковані ознаки доброякісності → ADNEX» мали чутливість понад 93% і специфічність 83–85%. Для O-RADS показники становили 91,7% і 81,6%. Інша послідовність, «Simple Rules → ADNEX», підвищувала специфічність до 90,3%, але мала нижчу чутливість — 86,1%.

Для практики: важливо зазначати, який саме алгоритм використано: дві послідовні стратегії не взаємозамінні. Вища специфічність зменшує хибні тривоги, але може супроводжуватися більшою кількістю пропущених випадків. Обмеження: досліджували лише оперованих жінок із високою часткою злоякісних і пограничних пухлин у спеціалізованому центрі; ці показники не можна механічно переносити на всі амбулаторні знахідки.

3. PROMISE-EC: молекулярний клас і сторожові вузли доповнюють одне одного

Ретроспективне дослідження 16 європейських центрів. До аналізу включили 2003 пацієнтки з клінічно обмеженим маткою раком ендометрія, яким виконали біопсію сторожових лімфовузлів. Ураження вузлів виявили у 282 — 14,1%. Основною кінцевою точкою була виживаність без прогресування. Джерело 3.

Після багатофакторної поправки незалежними предикторами рецидиву залишалися високий ступінь злоякісності та молекулярний клас p53-abnormal. Серед категорій пухлинного ураження вузлів незалежне прогностичне значення зберігали макрометастази. Лімфоваскулярна інвазія (LVSI) була найсильнішим предиктором метастазів у сторожові вузли.

Для практики: на консиліумі потрібні молекулярний профіль, гістологічні характеристики, LVSI та обсяг вузлового ураження. Молекулярна класифікація уточнює прогноз. Обмеження: це спостережні дані; вони самі по собі не обґрунтовують відмову від вузлового стадіювання чи автоматичну зміну ад’ювантного лікування. Анотація не наводить абсолютної різниці виживаності, тому її величину тут не оцінюємо.

4. SHAPE: «пухлини на МРТ немає» після конізації — недостатній аргумент

Пошуковий аналіз даних SHAPE. Оцінили 480 учасниць, які пройшли МРТ після петлевої електроексцизії (LEEP) або конізації, але до гістеректомії. Узгодженість МРТ з остаточною гістологією становила 64,4%; у 27,1% усіх 480 випадків МРТ не виявила залишкової пухлини, яку підтвердила гістологія; у 8,5% ситуація була зворотною. Джерело 4.

Чутливість МРТ щодо залишкової пухлини становила лише 30,5%, специфічність — 86,0%. Навіть серед пацієнток без видимої пухлини на МРТ у десяти остаточний розмір перевищував 2 см. За негативних країв конуса відповідність гістології була кращою: 76,6% проти 57,3%. Статистично значущих відмінностей тазових рецидивів чи смертності між групами узгодженості не виявлено; це не доводить їхньої еквівалентності.

Для практики: рішення про обсяг операції потребує спільної оцінки МРТ та морфології конуса, включно з краями резекції. Негативна МРТ не є самостійним дозволом на зменшення радикальності. Обмеження: це додатковий аналіз відібраної групи після конізації; чутливість 30,5% не характеризує всі застосування МРТ при раку шийки матки.

5. Безпека операцій: від консенсусу до ризику після виписки

Новий консенсус ESGO — Європейського товариства гінекологічної онкології — містить 26 положень у шести напрямах: енергетичні інструменти й операційне середовище, малоінвазивний доступ, маткові маніпулятори, лімфедема, операції на вульві та рани, пахвинна лімфаденектомія. Це корисний документ для перегляду локальних стандартів. Сам консенсус не є дослідженням ефекту на частоту ускладнень; конкретні технічні положення слід читати в повному документі. Джерело 5.

Окрема робота в одному центрі включила 200 пацієнток із поширеним раком яєчників: 125 після первинної та 75 після інтервальної циторедукції. За чотири тижні зареєстрували 19 тромботичних подій; частота становила 13,6% проти 2,7%. Показник включав венозну тромбоемболію або поверхневий тромбоз, тому всі події не слід називати ТЕЛА чи тромбозом глибоких вен. З ризиком також асоціювалися довші та складніші втручання. Джерело 6.

Для практики: після великої циторедукції оцінка ризику й план післяопераційного спостереження залишаються важливими й після виписки. Через лише 19 подій автори виконали однофакторний аналіз. Робота не доводить, що вибір інтервальної операції сам по собі запобігає тромбозам, і не є підставою змінювати онкологічну стратегію за цим показником.

6. NUVOLA: висока частота відповіді не означає успіх дослідження

Одногрупове відкрите дослідження II фази. 36 пацієнток із BRCA-мутованим поширеним раком яєчників, непридатним для первинної циторедукції, отримували карбоплатин/паклітаксел із переривчастим прийманням олапарибу. Серед 35 оцінених пацієнток повну патологічну відповідь отримали у трьох — 8,6%. За протоколом для позитивного результату потрібно було щонайменше п’ять таких відповідей. Джерело 7.

Отже, головної мети не досягнуто, попри об’єктивну відповідь 89%. Зниження дози знадобилося у 58%, припинення лікування — у 11%.

Для практики: важливо розрізняти зменшення пухлини за критеріями відповіді та відсутність життєздатної пухлини за патологічним дослідженням. Без контрольної групи неможливо визначити додаткову користь олапарибу. Робота не встановлює нового стандарту його одночасного застосування з неоад’ювантною хіміотерапією; це не оцінка всіх показань до підтримувальної терапії PARP-інгібіторами.

7. Пограничні пухлини яєчників: фертильність і ціна тривалого органозбереження

Ретроспективна серія спеціалізованого центру. 86 жінок молодших за 45 років із пограничними пухлинами яєчників стадій IIA–IIIC перенесли операції зі збереженням фертильності. Медіана спостереження — 182 місяці, приблизно 15 років. Джерело 8.

Із 50 жінок, які намагалися завагітніти, 42 досягли вагітності, а 40 — живонародження: відповідно 84% і 80%. Ці частки стосуються саме 50 жінок із репродуктивними спробами. Водночас 35 із загальних 86 пацієнток зрештою перенесли радикальну операцію: 29 через рецидив і шість — як завершувальне хірургічне лікування.

Для практики: у відібраних пацієнток органозбереження може дати реальний шанс на материнство, але консультація має охоплювати тривале спостереження та можливість повторної операції. Обмеження: одна ретроспективна, ретельно відібрана когорта не доводить універсальної безпеки; результати не можна переносити на інвазивний рак яєчника.

Що взяти в роботу

Найкорисніший спільний висновок номера — вимагати від нового підходу саме того результату, який важливий пацієнтці. Для ВПЛ це запобігання тяжким ураженням; для діагностичного тесту — правильне рішення з урахуванням пропущених випадків; для онкологічної терапії — доведена користь і прийнятна токсичність; для органозбереження — репродуктивний результат разом із довгостроковою безпекою.

Джерела

Зміст IJGC, вересень 2026, том 36, № 9. Усі наведені нижче роботи включено до цього номера.

1. Pareja R. та співавт. Позиція FIGO/IGCS щодо місцевих засобів при ВПЛ і профілактики CIN3+. DOI: 10.1016/j.ijgc.2026.104946.
2. Marchetti M. та співавт. Зовнішня валідація двоетапної стратегії IOTA. DOI: 10.1016/j.ijgc.2026.104824.
3. Fanfani F. та співавт. PROMISE-EC: молекулярна класифікація та сторожові вузли. DOI: 10.1016/j.ijgc.2026.104796.
4. Plante M. та співавт. CX.5/SHAPE: МРТ, конізація та остаточна гістологія. DOI: 10.1016/j.ijgc.2026.104835.
5. Haidopoulos D. та співавт. Консенсус ESGO щодо профілактики хірургічних ускладнень. DOI: 10.1016/j.ijgc.2026.104862.
6. Salko M. та співавт. Тромботичні події після операції при поширеному раку яєчників. DOI: 10.1016/j.ijgc.2026.104818.
7. Salutari V. та співавт. NUVOLA: олапариб із неоад’ювантною хіміотерапією. DOI: 10.1016/j.ijgc.2026.104816.
8. Bianchi T. та співавт. Збереження фертильності при поширених пограничних пухлинах яєчників. DOI: 10.1016/j.ijgc.2026.104846.

Попередні випуски

• IJGC, серпень 2026: інтенсифікація лікування, фертильність та ВПЛ-скринінг.
• IJGC, липень 2026: ендометрій, яєчник, шийка матки.