Ведолізумаб і устекінумаб – біологічні препарати не з групи інгібітори ФНП, які все частіше трапляються у списку ліків пацієнток із запальними захворюваннями кишківника, тобто ЗЗК. У документах вони можуть бути записані як Ентивіо, ведолізумаб, Стелара, устекінумаб, “інтегрин”, “IL-12/23”, “біологічна терапія” або просто “інфузія від кишківника”. Для акушера-гінеколога головне – не переплутати ці препарати з інгібітори ФНП або анти-CD20 і не переносити на них автоматично чужий алгоритм щодо вакцин чи лактації.

Цей огляд не дублює KDM-матеріали про ЗЗК і вагітність або інгібітори ФНП терапію. Там ведолізумаб та устекінумаб згадуються як частина ширшого лікування ЗЗК. Тут фокус вужчий: що робити після позитивного тесту на вагітність, як не втратити ремісію, що означає плацентарний перехід, як планувати БЦЖ/ротавірус та інші живі вакцини, як говорити про LactMed, лактацію і післяпологове відновлення лікування.

Опорні джерела: PIANO Registry щодо вагітностей з експозицією ведолізумаб та устекінумаб, свіжа систематична робота 2026 року щодо інгібітори ФНП, ведолізумабу й устекінумабу під час вагітності, рекомендації ECCO з репродукції та вагітності при ЗЗК, UKTIS і BUMPS щодо устекінумабу, LactMed щодо ведолізумабу і устекінумабу, DailyMed для Ентивіо і Стелара, огляд щодо вакцинації дітей після внутрішньоутробного контакту з біологічними препаратами, а також ACR і EULAR 2024 для ширшого контексту біологічної терапії в репродуктивному віці.

Чим вони відрізняються

Ведолізумаб – кишково-селективне антиінтегринове антитіло, спрямоване на alpha4beta7 integrin і міграцію лімфоцитів у кишківник. Устекінумаб – моноклональне антитіло проти p40-субодиниці шляху IL-12/23; його застосовують при ЗЗК, а також у частині дерматологічних і ревматологічних показань. Обидва препарати відрізняються від інгібітори ФНП, інгібіторів JAK, ритуксимабу і тіопуринів. Тому фраза “біологічна терапія” без назви непридатна для акушерської виписки.

Практично це означає: запишіть точну назву препарату, дозу, шлях введення, інтервал, дату останньої дози, заплановану наступну дозу, показання, активність хвороби, прийом стероїдів, попередню неефективність інгібітори ФНП, інфекційний анамнез, скринінг на туберкульоз і гепатити, якщо він відомий, та супутні препарати. Якщо поруч стоять метотрексат, мікофенолат, інгібітор JAK, лефлуномід або високі дози стероїдів, ризик може йти не від ведолізумабу/устекінумабу, а від іншої частини схеми.

Не втратити ремісію

У пацієнтки з ЗЗК активне запалення саме по собі є акушерським ризиком: анемія, нутритивний дефіцит, низький альбумін, ескалація стероїдів, госпіталізація, передчасні пологи, затримка росту плода і післяпологове загострення. Тому рішення продовжувати, тимчасово утримати або змінювати біологічну терапію має приймати гастроентерологічна команда, а не акушер одним телефонним дзвінком після позитивного тесту на вагітність.

PIANO Registry і сучасні огляди не підтримують просту мову “ведолізумаб/устекінумаб є доведеними тератогенами”. Водночас даних менше, ніж для класичних інгібітори ФНП, а пацієнтки часто мають тяжчий або рефрактерний ЗЗК, попередні стероїди, операції чи комбіновану терапію. Чесна консультація звучить так: дані заспокійливі, але обмежені; ми оцінюємо не лише препарат, а й активність хвороби, харчування, стероїди, час експозиції і план для новонародженого.

Плацентарний перехід і час дози

Устекінумаб є антитілом класу IgG1, тому плацентарний перехід через Fc receptor очікувано зростає в другій половині вагітності. Ведолізумаб також належить до IgG1, тому трансплацентарна експозиція можлива, хоча кінетика може відрізнятися від інгібітори ФНП. Через це експозиція у першому триместрі і пізня експозиція в третьому триместрі мають різну клінічну логіку. Ранній контакт не дорівнює автоматичній катастрофі; пізній контакт потребує передачі інформації педіатру.

Ключове питання не “чи була ін’єкція будь-коли”, а коли саме була остання доза відносно пологів, який це препарат, чи є активна хвороба, чи потрібна наступна доза до пологів і які рішення щодо вакцин постануть після народження. Якщо препарат тривали до пізньої вагітності, у пологовій виписці має бути не “біологічний препарат”, а конкретна назва препарату і дата останньої дози.

Позитивний тест: алгоритм

Коли тест на вагітність позитивний на фоні ведолізумаб або устекінумаб, не починайте з відміни. Почніть із реконструкції клінічної ситуації:

1. Точна назва. Ведолізумаб / Ентивіо або устекінумаб / Стелара; біосиміляр, якщо відомий.
2. Хронологія. Остання менструація, овуляція або ЕКЗ, термін вагітності, дата позитивного тесту, дата останньої дози, запланована наступна доза.
3. Активність ЗЗК. Ремісія або загострення, частота випорожнень, кровотеча, втрата маси, С-реактивний білок, фекальний кальпротектин, анемія, альбумін.
4. Супутні ліки. Стероїди, азатіоприн, метотрексат, мікофенолат, інгібітор JAK, антибіотики, антикоагулянти.
5. Маршрут фахівців. Огляд гастроентеролога, акушерська оцінка ризику, план контролю росту плода за показаннями.
6. План для дитини. Пізня експозиція, живі вакцини, БЦЖ/ротавірус, грудне вигодовування і післяпологове відновлення терапії.

Якщо вагітність планується, бажано мати план ще до позитивного тесту: ремісія хвороби, залізо, B12, вітамін D, нутритивний стан, мінімізація стероїдів, час біологічних доз, ризик тромбозу, спосіб пологів при активному періанальному ураженні і контрацепція до узгодженої зміни терапії, якщо така зміна взагалі потрібна.

Коли не чекати планового візиту

Окремо варто проговорити тривожні ознаки. Негайний контакт із гастроентерологом потрібен, якщо на фоні ведолізумаб або устекінумаб з’являються нова кров у випорожненнях, нічна діарея, лихоманка, швидка втрата маси, дегідратація, наростання анемії, низький альбумін, потреба в системних стероїдах, підозра на абсцес, періанальний сепсис або госпіталізація через ЗЗК. У цих ситуаціях головне питання вже не “чи безпечна біологічна терапія”, а як швидко повернути контроль хвороби, не збільшуючи акушерські ризики неконтрольованим запаленням, нутритивним дефіцитом і стероїдною ескалацією.

Також не варто змінювати біологічний препарат просто перед пологами без чіткої причини. Пізня зміна може створити прогалину в контролі ЗЗК, а новий препарат не завжди встигне спрацювати до пологів. Якщо планується пропуск останньої дози, скорочення інтервалу, післяпологова навантажувальна доза або перехід на іншу схему, це має бути записано як спільне рішення: який препарат, яка дата, яка умова для відтермінування через інфекцію або проблему з раною, хто відповідає за рецепт і як це узгоджується з грудним вигодовуванням та планом вакцинації немовляти.

Живі вакцини: не копіювати інгібітори ФНП бездумно

Питання живих вакцин після внутрішньоутробного контакту з біологічними препаратами особливо важливе в країнах, де БЦЖ дають рано. Для України це не академічна деталь. Якщо ведолізумаб або устекінумаб продовжували в пізню вагітність, педіатр має отримати назву препарату, дату останньої дози і формулювання, що рішення щодо БЦЖ, ротавірус та інших живих вакцин потребує індивідуального педіатричного плану.

Не варто автоматично застосовувати ту саму заборону, що й для інфліксимаб, і не варто автоматично дозволяти все без контексту. Дані для ведолізумаб/устекінумаб розширюються, але не такі великі, як для інгібітори ФНП. Найбезпечніша практична позиція: передати точну інформацію педіатру, уникати неточного “біологічна терапія”, і не дозволяти батькам залишитися без відповіді про БЦЖ/ротавірус після виписки.

Акушерський маршрут

Ізольована експозиція ведолізумаб або устекінумаб не є приводом для нескінченного ультразвукового пошуку “наслідків препарату”. Потрібні коректне датування вагітності, стандартний детальний анатомічний скринінг і контроль росту плода за показаннями, пов’язаними з материнською хворобою. Якщо є активний ЗЗК, залежність від стероїдів, анемія, низький альбумін, поганий набір маси, попередня затримка росту плода або госпіталізація, саме ці фактори мають визначати акушерську інтенсивність.

При загостренні під час вагітності не відкладайте контакт із гастроентерологом через страх перед ліками. Активний ЗЗК може швидко змінити нутритивний стан, тромботичний ризик, потребу в стероїдах і ріст плода. Для акушера важливо не призначати біологічний препарат самостійно, а організувати маршрут, у якому пацієнтка не залишається між “ліки страшні” і “кишківник горить”.

Лактація

LactMed для ведолізумаб і устекінумаб описує низькі рівні в грудному молоці або очікувано низьке системне всмоктування в немовляти через білкову природу молекул. Для багатьох пацієнток грудне вигодовування може бути сумісним із продовженням терапії, особливо якщо ремісія залежить від препарату. Але рішення треба записати з урахуванням недоношеності, неонатальної інфекції, комбінованої імуносупресії, інфекції в матері, росту немовляти і думки педіатра.

Практична фраза для карти: LactMed переглянуто; дитина доношена або недоношена; препарат, доза і дата останньої дози записані; педіатр поінформований; грудне вигодовування дозволене, індивідуалізоване або відкладене із зазначенням причини; тривожні ознаки і дата контролю обговорені. Це краще, ніж “на біологічних не годувати” або “можна все” без документації.

Післяпологове відновлення терапії

Після пологів загострення ЗЗК може початися раніше, ніж плановий візит через 6 тижнів. Якщо доза біологічного препарату була пропущена або навмисно зупинена ближче до пологів, потрібен конкретний план відновлення: дата, умови при інфекції або ускладненнях рани, хто виписує рецепт, чи потрібні аналізи і як це поєднується з грудним вигодовуванням. Після кесаревого розтину час відновлення може залежати від стану рани та інфекційного ризику, але “потім вирішимо” – слабкий план.

Післяпологово також треба закрити питання контрацепції. Якщо пацієнтка може перейти на інший препарат або повернути метотрексат чи інгібітор JAK у майбутньому, контрацепція має бути продумана до першої овуляції, а не після повернення менструації. Це частина безпеки фармакотерапії, а не окрема дрібниця.

Що запитати за 90 секунд

Документація для виписки

Пацієнтка __ років. Статус: планування вагітності / позитивний тест / триместр __ / після пологів / грудне вигодовування __. Біологічний препарат: ведолізумаб / Ентивіо / устекінумаб / Стелара __, доза __, шлях введення __, інтервал __, дата останньої дози __, дата наступної запланованої дози __. Показання: хвороба Крона / виразковий коліт / інше __. Активність хвороби: ремісія / загострення __; частота випорожнень __, кровотеча __, С-реактивний білок/фекальний кальпротектин __, анемія/альбумін __. Супутні препарати перевірені: стероїди __, азатіоприн __, метотрексат/мікофенолат/JAK/лефлуномід __. Термін вагітності на момент експозиції __; пізня експозиція так/ні __. Консультація: людські дані накопичуються, але їх менше, ніж для інгібітори ФНП; автоматична відміна не показана; контроль ЗЗК важливий; плацентарний перехід і план вакцинації залежать від препарату та часу дози. План: гастроентеролог залучений __, контроль росту плода __, передача інформації педіатру __, БЦЖ/ротавірус/живі вакцини __, грудне вигодовування/LactMed __, післяпологове відновлення терапії __, контрацепція __. Фраза для висновку: експозиція не з групи ФНП біологічного препарату потребує хронології і команди, а не паніки.

Хто за що відповідає

Акушер-гінеколог відповідає за анамнез експозиції, контроль росту плода за показаннями, пологову виписку, попередження щодо живих вакцин, документацію щодо грудного вигодовування і післяпологову контрацепцію. Гастроентеролог відповідає за ремісію, час дози, продовження, тимчасове утримання, відновлення або зміну лікування. Педіатр або неонатолог відповідає за рішення щодо БЦЖ/ротавірусу, але йому потрібна точна назва препарату, не загальна фраза “біологічна терапія”.

Типові помилки

• Написати “біологічний препарат” без назви ведолізумаб/устекінумаб і дати останньої дози.
• Автоматично припинити терапію після позитивного тесту і отримати загострення ЗЗК.
• Перенести логіку інгібітори ФНП або анти-CD20 щодо вакцин без урахування конкретного препарату.
• Думати лише про вади розвитку і не передати пізню експозицію педіатру.
• Не помітити метотрексат, інгібітор JAK або високі дози стероїдів поруч у схемі.
• Заборонити грудне вигодовування без LactMed і без оцінки стану немовляти.
• Виписати після пологів без дати наступної дози біологічного препарату і контакту гастроентеролога.

Практичний висновок

Фраза для висновку: ведолізумаб / устекінумаб у вагітності – це керована експозиція біологічного препарату не з групи інгібітори ФНП, а не автоматичний вирок і не привід залишити ЗЗК без контролю. Найкраща консультація збирає точну назву препарату, Ентивіо/Стелара за наявності, дату останньої дози, термін вагітності, активність ЗЗК, стероїди, супутні ліки, контекст плацентарного переходу, план щодо БЦЖ/ротавірусу, LactMed і післяпологове відновлення терапії. Дані PIANO та нові огляди заспокоюють, але обсяг доказів менший, ніж для інгібітори ФНП, тому потрібні чесна мова, гастроентерологічне рішення і передача інформації педіатру.

Пов’язані матеріали KDM

• ЗЗК і вагітність: ремісія, терапія та ріст плода
• інгібітори ФНП терапія: вагітність, лактація і живі вакцини
• Азатіоприн і 6-MP: вагітність, ЗЗК, СЧВ і лактація
• Такролімус і циклоспорин: вагітність, рівні і лактація
• Мікофенолат і вагітність: експозиція, контрацепція і перехід
• Метотрексат і вагітність: експозиція, пауза перед зачаттям і лактація
• JAK-інгібітори і вагітність
• Ритуксимаб і вагітність: анти-CD20, лактація і вакцини
• Ліки під час лактації: як користуватися LactMed
• Архів KDM-оглядів
• Бібліотека KDM

Джерела

• PIANO Registry: материнські та неонатальні наслідки після експозиції ведолізумаб і устекінумаб.
• Систематичний огляд і метааналіз 2026 року щодо інгібітори ФНП, ведолізумаб і устекінумаб під час вагітності.
• ECCO: рекомендації з репродукції та вагітності при ЗЗК.
• UKTIS: застосування устекінумаб під час вагітності.
• BUMPS / Medicines in вагітність: устекінумаб.
• LactMed / NCBI Bookshelf: ведолізумаб.
• LactMed / NCBI Bookshelf: устекінумаб.
• DailyMed: інструкція Ентивіо.
• DailyMed: інструкція Стелара.
• Огляд щодо вакцин у дітей після внутрішньоутробного контакту або грудного вигодовування на фоні біологічних препаратів.
• Американська колегія ревматології: сторінка рекомендацій з репродуктивного здоров’я.
• PubMed: EULAR 2024 щодо протиревматичних препаратів у репродукції, вагітності та лактації.