При свербежі долонь або стоп без висипу перевіряйте тотальний жовч кислоти і трансамінази, але не плануйте ятрогенне передчасне розродження до 37 тижнів без лабораторного підтвердження холестазу. За Товариство медицини матері та плода урсодезоксихолева кислота є препаратом першої лінії для зменшення материнських симптомів; при тотальний жовч кислоти >=100 мкмоль/л розродження пропонують у 36+0 тижнів, а при <100 мкмоль/л - у діапазоні 36+0-39+0 з урахуванням рівня кислот і акушерського контексту.
Внутрішньопечінковий холестаз вагітності часто починається як “звичайний свербіж”, але для акушера-гінеколога це діагноз, який змінює спостереження і термін розродження. Клінічна підозра виникає при свербежі без первинного висипу, особливо на долонях і стопах, у другій половині вагітності. Наступний крок – не емпіричне розродження, а лабораторне підтвердження: тотальний жовч кислоти і печінкові трансамінази.
У картці корисно фіксувати гестаційний термін, характер свербежу, наявність висипу, жовтяниці, темної сечі, світлого калу, болю у правому підребер’ї, нудоти, артеріального тиску та симптомів прееклампсії. Лабораторний мінімум: тотальний жовч кислоти, аланінамінотрансфераза і аспартатамінотрансфераза, білірубін, за потреби – коагулограма, маркери вірусних гепатитів, оцінка жовчного міхура і жовчних шляхів.
Якщо свербіж типовий, а перший рівень жовчних кислот нормальний, це не завжди закриває питання. Симптоми можуть випереджати лабораторне підвищення, тому при збереженні скарг аналіз повторюють. Важливо не пропустити інші діагнози: прееклампсію/гемоліз, підвищені печінкові ферменти і низькі тромбоцити, гостру жирову дистрофію печінки вагітних, вірусний або медикаментозний гепатит, холелітіаз.
Товариство медицини матері та плода розглядає урсодезоксихолева кислота як препарат першої лінії для полегшення материнського свербежу. Практичний стартовий режим: 10-15 мг/кг/добу у 2-3 прийоми. Якщо через 1-2 тижні симптоми залишаються значними, дозу можна титрувати до 21 мг/кг/добу з урахуванням переносимості та локального протоколу.
урсодезоксихолева кислота не слід подавати пацієнтці як гарантований спосіб запобігти мертвонародженню. Його основна практична роль – зменшення свербежу і покращення лабораторної динаміки у частини пацієнток. Рішення щодо розродження базується не на тому, чи призначений урсодезоксихолева кислота, а на рівні жовчних кислот, терміні вагітності та акушерській ситуації.
Ключовий поріг, який змінює тактику, – тотальний жовч кислоти >=100 мкмоль/л. За Товариство медицини матері та плода у такій ситуації пропонують розродження у 36+0 тижнів, оскільки ризик несприятливого перинатального результату зростає саме при високих значеннях.
Якщо тотальний жовч кислоти <100 мкмоль/л, рекомендований діапазон розродження ширший – 36+0-39+0 тижнів. На практиці рівень <40 мкмоль/л частіше дозволяє рухатися ближче до пізнішої межі, а 40-99 мкмоль/л – до раннішої частини діапазону, особливо якщо є виражені симптоми, супутні акушерські ризики або нестабільна лабораторна динаміка.
Антенатальне тестування має сенс починати тоді, коли його результат уже змінить дію лікаря, тобто коли при патологічному тесті команда готова розроджувати. Надмірно ранній моніторинг без реалістичного плану дії створює хибне відчуття контролю. При плануванні розродження до 37 тижнів потрібно оцінити показання до антенатальних кортикостероїдів.
Пацієнтку варто попередити, що негайного звернення потребують жовтяниця, виражений біль у правому підребер’ї, сильний головний біль, порушення зору, кровотеча, зменшення рухів плода або будь-яке різке погіршення стану.