стрептокок групи В колонізація не є приводом для “лікування наперед” під час вагітності, але вона має бути чітко передана у пологову тактику. Мета скринінгу – не ерадикація носійства, а правильна інтранатальна антибіотикопрофілактика, щоб зменшити ризик ранньої неонатальної стрептокок групи В інфекції.

Коли і як брати скринінг

Американський коледж акушерів і гінекологів рекомендує універсальний вагінально-ректальний посів у 36+0-37+6 тижнів. Забір має включати нижню третину піхви і пряму кишку через анальний сфінктер; окремий цервікальний мазок для цього не потрібен. Результат зазвичай вважається придатним для клінічного рішення протягом 5 тижнів.

Якщо стрептокок групи В бактеріурія була виявлена у будь-якій концентрації під час поточної вагітності, пацієнтці потрібна антибіотикопрофілактика у пологах незалежно від результату пізнішого мазка. Те саме стосується жінок, у яких раніше народилася дитина з інвазивною стрептокок групи В інфекцією.

Кому потрібна інтранатальна антибіотикопрофілактика

• позитивний стрептокок групи В посів у поточній вагітності;
• стрептокок групи В бактеріурія у поточній вагітності;
• попередня дитина з інвазивною стрептокок групи В інфекцією;
• невідомий стрептокок групи В статус і пологи до 37+0 тижнів;
• невідомий статус і розрив оболонок 18 год або більше;
• невідомий статус і температура матері 38,0 градусів Цельсія або вище;
• позитивний інтранатальний тест ампліфікації нуклеїнових кислот, якщо він використовується у закладі.

Якщо плановий кесарів розтин виконується до початку пологів і при інтактних оболонках, інтранатальна антибіотикопрофілактика саме через стрептокок групи В не потрібна, навіть при позитивному посіві. При цьому стандартна антибіотикопрофілактика для кесаревого розтину залишається за протоколом операції.

Стартові дози

Препарат першої лінії – бензилпеніцилін: 5 млн ОД внутрішньовенно навантажувально, далі 2,5-3,0 млн ОД внутрішньовенно кожні 4 год до народження. Альтернатива – ампіцилін 2 г внутрішньовенно, далі 1 г внутрішньовенно кожні 4 год.

При алергії на пеніцилін без високого ризику анафілаксії використовується цефазолін 2 г внутрішньовенно, далі 1 г внутрішньовенно кожні 8 год. Якщо ризик анафілаксії високий, кліндаміцин підходить тільки тоді, коли ізолят стрептокок групи В підтверджено чутливий: кліндаміцин 900 мг внутрішньовенно кожні 8 год. Якщо чутливість невідома або є резистентність, використовують ванкоміцин 20 мг/кг внутрішньовенно кожні 8 год, максимальна разова доза 2 г.

Чотири години – важливо, але не абсолют

Оптимально мати щонайменше 4 год пеніциліну, ампіциліну або цефазоліну до народження. Але акушерські втручання, які потрібні за показаннями, не слід відкладати лише для “добирання” чотирьох годин. Якщо пацієнтка надходить у активних пологах, антибіотик вводять одразу, а не після довгого уточнення другорядних деталей.

У виписці або пологовій документації варто зазначити не тільки факт “стрептокок групи В+”, а й час першої дози, препарат, алергічний анамнез, температуру, тривалість розриву оболонок і гестаційний термін.

Типові помилки

• призначити антибіотик під час вагітності для “санації” стрептокок групи В носійства;
• не перенести позитивний результат у пологовий план;
• не уточнити характер алергії на пеніцилін;
• дати кліндаміцин без підтвердженої чутливості ізоляту;
• забути інтранатальна антибіотикопрофілактика при стрептокок групи В бактеріурії, навіть якщо пізній мазок негативний.

Пов’язане навчання

• Курс з лікарських помилок і ризик-менеджменту
• Електронний курс: етичні питання в акушерстві та гінекології