Медикаментозний аборт – це не тільки схема таблеток. ВООЗ описує його як процес, що включає оцінку придатності, правильне застосування препаратів, інструкції щодо побічних ефектів, розпізнавання ускладнень і підтвердження завершення процесу. Для лікаря ключове завдання – не лише назвати міфепристон та мізопростол, а побудувати безпечний маршрут із доступом до допомоги.

Що перевірити до призначення

• термін вагітності та відповідність обраної схеми;
• локалізацію вагітності, якщо є біль, фактори ризику або симптоми ектопічний вагітність;
• гемодинамічну стабільність, інтенсивність кровотечі, температуру, ознаки інфекції;
• алергію на міфепристон/мізопростол, хронічну надниркову недостатність, тривалу системну терапію кортикостероїдами, порфірію;
• антикоагулянти, коагулопатії, тяжку анемію або стани, де кровотеча потребує спеціального плану;
• наявність внутрішньоматковий контрацептив: перед медикаментозним абортом його слід видалити, якщо це можливо й безпечно;
• можливість швидко звернутися по невідкладну допомогу та отримати вакуум аспірація або інше втручання, якщо воно знадобиться.

Юридичний і організаційний маршрут має відповідати чинним локальним правилам. У медичній частині консультації пацієнтка має отримати не лише препарат, а й письмову інструкцію: коли очікувати кровотечу, що вважати нормою, які симптоми небезпечні, куди дзвонити цілодобово.

Схема до 12 тижнів

Для медикаментозного аборту при гестаційному віці менше 12 тижнів ВООЗ рекомендує:

• міфепристон 200 мг перорально, потім через 24-48 годин мізопростол 800 мкг вагінальний, сублінгвальний або букальний;
• якщо міфепристон недоступний: мізопростол 800 мкг букальний, сублінгвальний або вагінальний; повторні дози можна розглядати, якщо процес не завершився.

ВООЗ зазначає, що комбінація міфепристон + мізопростол ефективніша за мізопростол окремо. Шлях введення мізопростол обирають з урахуванням переваг пацієнтки, доступності та локального протоколу. букальний шлях означає розміщення таблеток між щокою та яснами з проковтуванням залишків через 20-30 хвилин; сублінгвальний – під язиком із проковтуванням залишків приблизно через 30 хвилин.

Схема від 12 тижнів

При гестаційному віці 12 тижнів і більше ВООЗ пропонує іншу логіку: міфепристон 200 мг перорально, потім через 24-48 годин повторні дози мізопростол 400 мкг букальний, сублінгвальний або вагінальний кожні 3 години до досягнення ефекту. Якщо використовується мізопростол окремо, дози також становлять 400 мкг кожні 3 години відповідним шляхом введення.

Після 12 тижнів потрібні вища готовність до знеболення, оцінки крововтрати, евакуації залишків тканин за показаннями та екстреної допомоги. У пацієнток із попереднім матковий розріз ВООЗ окремо наголошує на обережності та клінічному судженні щодо максимальної кількості доз мізопростол, бо матковий розрив є рідкісним, але потенційно тяжким ускладненням.

Знеболення та супровід

Пацієнтці потрібно заздалегідь пояснити, що переймоподібний біль і кровотеча очікувані. Для болю за відсутності протипоказань можна використовувати ібупрофен 400-600 мг кожні 6-8 годин у межах добової безпечної дози та локальних інструкцій; аспірин краще уникати через вплив на кровотечу. Нудота, діарея, озноб і короткочасне підвищення температури після мізопростол можливі, але тривала гарячка потребує оцінки.

Антиеметик, грілка, доступ до санвузла, присутність дорослої людини поруч і чіткий телефонний контакт зменшують ризик панічних звернень та запізнілого реагування. Важливо не обіцяти, що “буде як менструація”: інтенсивність болю й кровотечі варіює.

Коли потрібна невідкладна допомога

• кровотеча з промоканням 2 великих прокладок на годину протягом 2 годин поспіль або ознаки гемодинамічної нестабільності;
• непритомність, виражене запаморочення, тахікардія, наростаюча слабкість;
• сильний біль, який не контролюється нестероїдний протизапальний препарат або супроводжується перитонеальними симптомами;
• температура понад 38 градусів Цельсія, що триває більше 24 годин після мізопростол, або гарячка з ознобом і погіршенням стану;
• неприємний запах виділень, гнійні виділення, виражена болючість матки;
• відсутність кровотечі після мізопростол, збереження симптомів вагітності або підозра на триваючий вагітність;
• однобічний біль, верхівка плеча біль, синкопе або інші ознаки можливої ектопічний вагітність.

Контроль завершення процесу

Якщо перебіг типовий, рутинний у-людина подальше спостереження не завжди потрібен, але пацієнтка має мати зрозумілий спосіб підтвердити завершення: контроль симптомів, тест на вагітність у рекомендований локальним протоколом термін, телемедичний контакт або УЗД за клінічними показаннями. УЗД не має перетворюватися на пошук “ідеально порожньої” матки у кожної пацієнтки; важливі симптоми, кровотеча, біль, температура та підозра на триваючий вагітність або збережений тканина.

Питання контрацепції варто закривати до або одразу після процедури. Більшість методів можна починати швидко після аборту, якщо немає протипоказань; внутрішньоматковий контрацептив встановлюють після підтвердження завершення та за відсутності інфекційних ознак. Для пацієнтки це має бути частина одного маршруту, а не окремий візит “коли все мине”.

Пов’язане навчання

• Електронний курс: етичні питання в акушерстві та гінекології
• Курс з лікарських помилок і ризик-менеджменту