Позитивна тест-смужка на кров не дорівнює мікрогематурії. Для діагнозу потрібна мікроскопія правильно зібраної сечі. У гінекологічному кабінеті треба відділити вагінальну домішку, менструацію, ГСМ, ІСШ і післяопераційні причини від персистентної мікрогематурії, яка потребує стратифікації ризику та урологічного маршруту.
Мікрогематурія у жінок – одна з тих знахідок, які легко знецінити в гінекологічному кабінеті. Пацієнтка має печіння, сухість, кровомазання, менструацію, атрофічні зміни, рецидивні “цистити” або післяопераційний стан, а в загальному аналізі сечі з’являється кров. Найкоротший шлях – сказати “це, мабуть, з піхви” або “це після циститу”. Найбезпечніший шлях – підтвердити, що це справді еритроцити в сечі, прибрати очевидні тимчасові причини і не пропустити пацієнтку, якій потрібна урологічна оцінка.
Для акушера-гінеколога тема важлива не тому, що він має самостійно виконувати повну онкоурологічну діагностику. Його роль – правильно організувати перший крок: не ставити діагноз за тест-смужкою, не ігнорувати макрогематурію, не лікувати місяцями “цистит” без підтвердження, не списувати кров на генітоуринарний синдром менопаузи без повторної перевірки, і вчасно скерувати пацієнтку за ризиком.
Тест-смужка реагує на пероксидазну активність і може бути позитивною не лише при еритроцитах у сечі. Причиною можуть бути гемоглобін, міоглобін, домішка менструальної або вагінальної крові, концентрована сеча, забруднення зразка, фізичне навантаження, іноді технічні фактори. Тому позитивна тест-смужка – це сигнал повторити й підтвердити, а не готовий діагноз МГ.
Найпрактичніший алгоритм: якщо тест-смужка позитивна на кров, потрібен ЗАС із мікроскопією правильно зібраного зразка. Якщо мікроскопія не підтверджує еритроцити, не варто запускати онкоурологічний маршрут лише через смужку. Якщо мікроскопія підтверджує понад 3 ЕПЗ, тоді вже йдеться про МГ і наступним кроком є пошук тимчасової причини та оцінка ризику.
У жінок велика частина помилкових тривог починається зі зразка. Менструація, міжменструальне кровомазання, атрофічні мікротріщини, контактна кровоточивість шийки, вагініт, цервіцит, вульварні тріщини або післяпроцедурні виділення можуть забруднити сечу. Це не означає, що МГ можна ігнорувати. Це означає, що зразок потрібно зібрати так, щоб відповідь була придатною для рішення.
Якщо МГ виявлена під час гострої ІСШ, після інтенсивного фізичного навантаження, під час менструації, після інструментальної маніпуляції або на тлі явної вагінальної домішки, перше рішення – не паніка, а контроль після усунення причини. Але контроль має бути запланований. Типова помилка – пролікувати ІСШ, побачити поліпшення дизурії і не перевірити, чи зникли еритроцити.
При рецидивних сечових симптомах важливо не підміняти одне іншим. Якщо пацієнтка має підтверджені бактеріальні епізоди, користуйтеся маршрутом KDM про рецидивні інфекції сечових шляхів. Якщо посіви негативні, біль пов’язаний із наповненням міхура або є хронічний тазовий біль, дивіться в бік синдрому болю сечового міхура. Якщо домінує ургентність без болю, корисний огляд про гіперактивний сечовий міхур. Але персистентна МГ після цих пояснень все одно потребує окремої оцінки.
AUA/SUFU використовує ризик-орієнтований підхід: не кожна пацієнтка з МГ потребує однакового обсягу обстеження, але деякі характеристики переводять її в більш уважний маршрут. ACOG/AUGS нагадують, що у молодих жінок без куріння і без видимої крові в сечі ризик злоякісної патології дуже низький; водночас це не скасовує потреби діяти при стійкій МГ, віці, курінні або інших факторах ризику.
| Фактор | Чому важливий | Що робить гінеколог |
|---|---|---|
| Макрогематурія | Найсильніший сигнал для урологічної оцінки | Не списувати на “цистит”, скерувати за терміновістю |
| Вік і постменопауза | Зростає фоновий ризик уротеліальної патології | Не пояснювати все лише ГСМ без повторної мікроскопії |
| Куріння | Важливий фактор ризику раку сечового міхура | Зафіксувати стаж і донести урологу |
| Персистентна МГ | Тимчасова причина менш імовірна | Повторний ЗАС із мікроскопією і скерування за ризиком |
| Ірритативні симптоми без інфекції | Можуть маскувати іншу патологію | Не лікувати нескінченними антибіотиками |
| Променева терапія, циклофосфамід, онкоанамнез | Підвищують специфічні урологічні ризики | Раннє скерування до уролога |
Гінекологічний прийом має дати урологу якісну стартову інформацію або, у низькоризиковій ситуації, допомогти безпечно повторити аналіз. Важливі не тільки цифри еритроцитів, а й контекст: чи була менструація, чи є вагінальна кровотеча, чи є ІСШ, чи приймає пацієнтка антикоагулянти, чи є біль, куріння, камені, операції або сітчастий імплант.
Поширена пастка – побачити варфарин, прямий пероральний антикоагулянт або антиагрегант і закрити тему фразою “це від ліків”. Антикоагулянти можуть зробити кровотечу помітнішою, але вони не виключають камінь, пухлину, інфекцію, ерозію імпланта або іншу структурну причину. Тому пацієнтка на антикоагулянті з підтвердженою МГ або макрогематурією має проходити той самий ризик-орієнтований маршрут, а не лише корекцію дози без діагностики.
Цистоскопія потрібна не всім молодим низькоризиковим пацієнткам із разовою мінімальною МГ після потенційної домішки. Але вона є ключовою частиною оцінки пацієнток із вищим ризиком, персистентною МГ, макрогематурією або тривожними симптомами. Візуалізація верхніх сечових шляхів також залежить від ризику: у частини пацієнток достатньо УЗД, у вищому ризику може бути потрібна КТ-урографія або альтернативний метод, якщо контраст протипоказаний.
Рішення про цистоскопію, КТ-урографію, УЗД, цитологічне дослідження сечі або інші тести має приймати уролог з урахуванням віку, кількості ЕПЗ, куріння, макрогематурії, ниркової функції, алергій, вагітності, лактації та локальних можливостей. Завдання гінеколога – не затримати це рішення там, де ризик очевидний.
Після катетеризації, цистоскопії, складної тазової операції або травматичного сечовипускання короткочасна домішка крові можлива. Але персистентна гематурія, біль, рецидивні ІСШ, симптоми обструкції або нова ургентність після середньоуретрального слінга не повинні вестися як “нормальне післяопераційне”. У таких сценаріях треба думати про залишкову сечу, ерозію або оголення імпланта, камінь, стороннє тіло, перфорацію в анамнезі або іншу урологічну причину. Для цього є окремий огляд KDM про післяопераційне ведення після середньоуретрального слінга.
У вагітних інтерпретація сечі ускладнюється частими інфекціями, контамінацією, каменями, фізіологічними змінами нирок і потребою мінімізувати непотрібну променеву діагностику. Але видима кров у сечі, біль у боці, лихоманка, рецидивна інфекція або стійка МГ не мають залишатися без маршруту. У післяпологовому періоді важливо відрізнити лохії або травму промежини від справжньої сечової крові, особливо після катетеризації, вакуум-екстракції, тяжких розривів або операції.
Пацієнтка __ років. Причина звернення: позитивна тест-смужка / МГ за мікроскопією / макрогематурія __. Дані ЗАС: еритроцити __ ЕПЗ, лейкоцити __, нітрити __, білок __, глюкоза __, питома вага __. Зразок зібрано під час менструації/кровомазання/після статевого акту/після маніпуляції так/ні __. Симптоми: дизурія __, ургентність __, частота __, біль при наповненні міхура __, біль у боці __, температура __, видима кров у сечі __. Гінекологічний огляд: ГСМ __, виділення/цервіцит __, контактна кровоточивість __, постменопаузальна кровотеча __, пролапс __, вульварні тріщини/травма __. Фактори ризику: куріння __, вік __, променева терапія __, циклофосфамід __, камені __, рецидивні ІСШ __, антикоагулянти __, онкоанамнез __. Дії: повторити ЗАС із мікроскопією після усунення домішки/ІСШ __; посів сечі __; креатинін/ШКФ __; скерування до уролога __; пацієнтці пояснено, що тест-смужка не є діагнозом, а макрогематурія потребує окремої оцінки.