Mycoplasma genitalium: цервіцит, PID і без азитроміцину наосліп
Mycoplasma genitalium - не причина тестувати кожну безсимптомну пацієнтку з виділеннями, але важлива відповідь у персистентному або рецидивному цервіциті після виключення реінфекції, невиконання терапії, хламідії, гонореї, трихомоніазу, BV і неінфекційної патології шийки. Найгірший автоматизм - одноразовий азитроміцин 1 г без діагнозу: він може селектувати макролідну резистентність. У невагітної дорослої без протипоказань при позитивному тесті думайте послідовно: спочатку зменшити бактеріальне навантаження доксицикліном, далі лікувати за резистентністю, а при PID не забути, що M. genitalium не замінює стандартне покриття гонореї, хламідії й анаеробів.
Mycoplasma genitalium у гінекологічному кабінеті часто з’являється запізно: після кількох курсів “від цервіциту”, повторних свічок, негативних ТАНК на хламідію/гонорею і фрази “ерозія все одно кровить”. У цьому місці лікарю потрібна не ще одна емпірична схема, а акуратний маршрут: коли тестувати, коли не тестувати, як не виростити резистентність і як не пропустити запальне захворювання органів малого таза.
Ця клінічна шпаргалка спирається на CDC STI Treatment Guidelines щодо Mycoplasma genitalium, розділи CDC про уретрит і цервіцит та PID, європейську настанову IUSTI і фінальна настанова BASHH 2025. Завдання не в тому, щоб кожен мазок перетворити на молекулярну панель, а в тому, щоб у потрібний момент перейти від “ще раз пролікуємо” до доказового тесту й резистентно-орієнтованого лікування.
Коли взагалі думати про M. genitalium
M. genitalium асоціюється з негонококовим уретритом у чоловіків, а в жінок може бути пов’язана з цервіцитом, PID, ендометритом, безпліддям і несприятливими репродуктивними наслідками. Але зв’язок не означає, що її треба шукати в кожної пацієнтки без симптомів. Важливо тримати баланс: недотестування веде до персистентних симптомів і передачі, перетестування – до тривоги, зайвого лікування і резистентності.
Практичний поріг для гінеколога: тестування варто розглядати при персистентному або рецидивному цервіциті, коли вже перевірені або проліковані частіші причини, а реінфекція і невиконання терапії не пояснюють ситуацію. CDC також дозволяє розглядати тестування при PID. Натомість не скринінг безсимптомних пацієнток – базове правило, якщо немає спеціального локального протоколу або епідеміологічного сценарію.
Перед тестом: не пропустіть простіші пояснення
Перед тим як відправляти M. genitalium NAAT, варто повернутись на один крок назад. Чи був огляд у дзеркалах? Чи справді є слизово-гнійний ексудат або контактна кровоточивість шийки? Чи взято ТАНК на хламідію й гонорею валідованим методом? Чи виключено трихомоніаз, BV, кандидоз після антибіотиків, HSV за клінікою, поліп шийки, ектопію, хімічне подразнення, стороннє тіло, дисплазію або іншу патологію шийки?
Цей фільтр не бюрократія. Якщо пацієнтка насправді має BV, трихомоніаз або цервікальний поліп, позитивний чи негативний тест на M. genitalium може тільки заплутати. Саме тому цей огляд доповнює KDM-матеріали про вагінальні виділення, слизово-гнійний цервіцит, рецидивний бактеріальний вагіноз і трихомоніаз, партнерів і ретестування.
Де M. genitalium стоїть у цервіциті
У первинному цервіциті першим лабораторним блоком залишаються хламідія і гонорея, а також трихомонада за ризиком і доступністю тесту. M. genitalium не повинна витісняти цей базовий блок. Її місце – переважно там, де симптоми або об’єктивні ознаки зберігаються після коректної первинної оцінки, партнерський маршрут не провалився, а повторна експозиція малоймовірна.
Клінічна помилка виглядає так: “хламідія негативна, гонорея негативна, дамо азитроміцин 1 г про всяк випадок”. Для M. genitalium це небезпечна логіка. Одноразовий азитроміцин 1 г не має бути стартовою терапією, бо така тактика сприяє формуванню макролідної резистентності. Якщо ви думаєте про M. genitalium, краще тестувати і лікувати послідовно, ніж стріляти макролідом навмання.
Тестування: NAAT і резистентність
Для M. genitalium потрібен молекулярний тест, зазвичай NAAT. Рутинна мікроскопія, звичайний “посів на флору”, пошук уреаплазми або умовно-патогенних бактерій не дають відповіді на це питання. Якщо лабораторія пропонує тест із макролідною резистентністю, це клінічно сильніший варіант, бо лікування різне для macrolide-sensitive і macrolide-resistant інфекції.
У направленні варто писати не тільки “M. genitalium”, а й контекст: персистентний цервіцит, PID-підозра, попередні антибіотики, вагітність/лактація, алергії, ризик фторхінолонів, партнерський статус. Якщо тест без резистентності, план має одразу враховувати, що макролідна резистентність поширена і що азитроміцин без контролю може бути слабким рішенням.
Лікування: двоетапна логіка, а не одна капсула
Наведена нижче базова таблиця — алгоритм CDC для неускладненої інфекції у невагітних дорослих. Спочатку виключити вагітність, уточнити лактацію, вік, алергії, попередні антибіотики та результат резистентності. Це послідовне лікування, а не одночасний прийом усіх трьох антибіотиків. PID і вагітність мають окремі межі нижче.
CDC підтримує послідовний підхід: перший етап знижує бактеріальне навантаження, другий етап добиває інфекцію з урахуванням резистентності. Базова стартова частина: доксициклін 100 мг перорально кожні 12 годин протягом 7 днів. Далі рішення залежить від того, чи відома макролідна чутливість.
| Ситуація | Другий етап після доксицикліну 100 мг PO двічі/добу 7 днів | Ключова ремарка |
|---|---|---|
| Macrolide-sensitive M. genitalium | Азитроміцин 1 г перорально в перший день другого етапу, далі 500 мг PO кожні 24 години ще 3 дні; сумарно 2,5 г за 4 дні | Лише підтверджена макролідна чутливість; це не монотерапія одноразовим 1 г |
| Macrolide-resistant M. genitalium | Моксифлоксацин 400 мг перорально кожні 24 години протягом 7 днів | Максимум 400 мг/добу; перевірити QT, протипоказання і взаємодії |
| Резистентність невідома, тест позитивний | Моксифлоксацин 400 мг перорально кожні 24 години 7 днів після стартового доксицикліну | Алгоритм CDC при позитивному NAAT без доступного тесту резистентності; не правило всіх настанов |
| Moxifloxacin не можна або недоступний | Якщо резистентність не тестують і інших варіантів немає: після доксицикліну 7 днів — азитроміцин 1 г PO у день 1, потім 500 мг PO щодня у дні 2–4 (2,5 г сумарно) | Лише коли гарантований NAAT test-of-cure через 21 день після останньої дози; при симптомній невдачі/позитивному контролі — спеціаліст, не повторний азитроміцин наосліп |
Це не рецепт для самостійного копіювання без оцінки пацієнтки. Доксициклін, азитроміцин і моксифлоксацин мають протипоказання, взаємодії і вагітнісні обмеження. Моксифлоксацин потребує особливої обережності при ризику подовження QT, аритміях, одночасних QT-препаратах, тяжких реакціях на фторхінолони в анамнезі, сухожильних ускладненнях, нейропатії, значущих печінкових проблемах або ситуаціях, де безпечніший маршрут має обговорити спеціаліст.
PID: не перетворюйте M. genitalium на єдиний діагноз
M. genitalium може бути пов’язана з PID, але пацієнтка з тазовим болем не повинна чекати ідеального тесту. Якщо є клінічна підозра на PID, діють правила раннього лікування PID: виключити вагітність і невідкладні стани, взяти тести, оцінити тяжкість і почати покриття за локальним протоколом. PID не можна лікувати як M. genitalium-only, бо стандартний PID-маршрут має покривати гонорею, хламідію, анаероби та інші компоненти висхідного запалення.
Якщо M. genitalium виявлена при PID або симптоми персистують після стандартної терапії, треба переглянути маршрут: чи була госпіталізація потрібна раніше, чи є тубооваріальний абсцес, чи виконано лікування партнерів, чи є реінфекція, чи потрібна схема з моксифлоксацином і яка її тривалість за локальним протоколом. CDC описує ефективність moxifloxacin 400 мг щодня протягом 14 днів для ерадикації M. genitalium у PID-контексті, але це не означає, що ним можна замінити стартову PID-терапію в пацієнтки з ризиком гонореї або тяжким станом.
Коли не чекати амбулаторного контролю
- вагітність або позитивний тест на ХГЛ із болем чи кровотечею;
- гарячка, блювання, виражена слабкість, перитонеальні симптоми;
- болючість матки або придатків із погіршенням;
- підозра на тубооваріальний абсцес;
- неможливість приймати пероральні препарати;
- відсутність покращення через 48-72 години при PID-терапії;
- підозра на сексуальне насильство або неможливість безпечного партнерського маршруту.
Партнери: без них “персистенція” часто є реінфекцією
Перед тим як назвати лікування невдалим, треба перевірити партнерську частину. Чи партнер тестований? Чи лікувався? Чи були статеві контакти до завершення лікування? Чи використовували презерватив? Чи з’явився новий партнер? Для M. genitalium доказова база щодо партнерського лікування складніша, ніж для хламідії, але практична логіка така: якщо партнер інфікований і не пролікований, пацієнтка легко повернеться з тим самим сценарієм.
CDC радить тестувати партнерів пацієнтів із симптомною M. genitalium, якщо це можливо, і лікувати позитивних. Якщо тестування партнера недоступне, рішення про лікування партнера має відповідати локальним правилам і ризику. У карті треба записати, що саме було рекомендовано: тестування, лікування, утримання від сексу до завершення маршруту, презервативи й дата контролю.
Контроль і test-of-cure
Test-of-cure не потрібен кожній безсимптомній пацієнтці після рекомендованого режиму. Але він потрібен, якщо симптоми зберігаються, якщо використано альтернативний режим без моксифлоксацину, якщо резистентність невідома і схема була компромісною, якщо є вагітність/планування вагітності в складному сценарії або якщо локальний протокол вимагає підтвердження ерадикації. Надто ранній тест може ловити залишкову нуклеїнову кислоту, тому для альтернативних схем CDC орієнтує на контроль не раніше ніж через 21 день після завершення терапії.
Контрольний візит має оцінити не лише лабораторію. Запитайте про симптоми, виділення, кровоточивість, біль, диспареунію, побічні ефекти, завершення курсу, пропуски доз, партнерів, нові контакти, вагітність і чи не з’явилися PID-ознаки. Якщо об’єктивний цервіцит зберігається, але M. genitalium негативна, не продовжуйте антибіотики за інерцією: поверніться до шийки, вагініту, поліпа, дерматиту, стороннього тіла, цитології/HPV і кольпоскопічної логіки.
Вагітність і лактація
Вагітність змінює вибір антибіотиків: для перевірених українських форм доксициклін і моксифлоксацин протипоказані. При болю, кровотечі, підтіканні вод або підозрі на PID потрібен акушерський маршрут. Конкретні режими, off-label та межі відтермінування наведені нижче.
При лактації потрібні назва конкретного препарату, доношеність, вік і стан немовляти та письмовий план спостереження. Українську інструкцію й закордонну оцінку короткого курсу не вважають тотожними; відмінності розібрані в доповненні нижче.
Форми, безпека й відмінності настанов
Перевірено 26.10.2026. Дози базової таблиці звірено з CDC, Treatment та Follow-Up. Нижче — реальні форми для дорослих; вони не означають автоматичне схвалення всього M. genitalium-режиму українською інструкцією.
| МНН / форма | Українські регуляторні межі | Важливі умови прийому |
|---|---|---|
| Доксициклін, капсули 100 мг; Доксициклін-Дарниця, UA/8028/01/01 | У схемі CDC — 1 капсула PO двічі/добу 7 днів. M. genitalium окремо в показаннях не названо: цей етап послідовного лікування — off-label щодо конкретної інструкції. Вагітність і ГВ протипоказані; також тяжка печінкова недостатність, порфірія, лейкопенія й гіперчутливість до тетрациклінів. | Запивати достатньою кількістю води; не приймати безпосередньо перед сном через езофагіт. Антациди, Fe/Zn та сукральфат зменшують всмоктування; не поєднувати в один прийом. Не комбінувати із системними ретиноїдами. При нирковій дисфункції рекомендована доза не кумулює; зниження за стандартною нирковою шкалою тут не потрібне. |
| Азитроміцин, таблетки 500 мг; Азитроміцин-Дарниця, UA/0137/02/01 | 1 г = 2 таблетки по 500 мг, 500 мг = 1 таблетка. Українське ІПСШ-показання — неускладнений хламідіоз із 1 г одноразово; M. genitalium та розширені курси 2–3 г — off-label для цієї форми. Не переносити хламідійну одноразову дозу на M. genitalium. | За цією інструкцією: за 1 годину до або через 2 години після їжі; не одночасно з антацидами. Обережність при QT-ризику, дигоксині, антикоагулянтах; не поєднувати з похідними ріжків. При ШКФ 10–80 мл/хв дозу не змінюють. Тяжкі порушення печінки/нирок зазначені в протипоказаннях; текст дозування водночас містить «обережно» при ШКФ <10 — цю внутрішню розбіжність не вирішують самостійним зниженням дози. |
| Моксифлоксацин, таблетки 400 мг; Моксифлоксацин, UA/19633/01/01 | 1 таблетка PO раз на добу; не 400 мг двічі/добу. 7-денний курс для неускладненої M. genitalium — off-label щодо названої інструкції. Для окремих легких/середньотяжких PID без абсцесу інструкція містить 400 мг/добу 14 днів; це не дозвіл на монотерапію тяжкого/гонококового PID. | Тільки від 18 років; вагітність/ГВ протипоказані. Ниркової корекції, у тому числі при діалізі, не потрібно. Протипоказані Child–Pugh C або трансамінази >5 верхніх меж норми, QT-подовження, нескоригована гіпокаліємія, клінічно значуща брадикардія, клінічно значуща серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду ЛШ або симптомні аритмії в анамнезі, супутні QT-препарати та хінолон-асоційована патологія сухожиль. Інтервал із Mg/Al-антацидами, Fe/Zn, сукральфатом — приблизно 6 годин. |
Джерела форм: ДРЛЗ: доксициклін, азитроміцин, моксифлоксацин. До моксифлоксацину оцінити всі ліки, аритмії, електроліти й потребу в ЕКГ; при ризику скоригувати K/Mg та вибрати безпечний маршрут. Не накладати моксифлоксацин на азитроміцин без оцінки залишкового QT-ризику. При болю/набряку сухожилля, парестезіях, м’язовій слабкості або значних психічних симптомах — припинити фторхінолон і терміново зв’язатися з лікарем. Жовтяниця, тяжкий висип, непритомність/серцебиття або тяжка діарея потребують невідкладної оцінки.
Алгоритми не змішувати. Фінальна BASHH 2025, с.6 після доксицикліну використовує азитроміцин 1 г, потім 500 мг/добу ще 2 дні (2 г сумарно) при чутливості або невідомій резистентності; CDC при невідомій резистентності віддає перевагу моксифлоксацину. BASHH радить починати другий етап одразу, бажано до 2 тижнів після доксицикліну; довший розрив потребує повторної оцінки стартового етапу. Для оцінки невдачі BASHH описує позитивний тест із симптомами через 5 тижнів; це відрізняється від обов’язкового CDC-контролю через 21 день для зазначеної альтернативи. Погіршення або PID не чекають цієї дати. У джерелі є виправлення 11.2025: моксифлоксацин od (раз/добу), а не bd.
Конкретне рішення при вагітності й лактації
Неускладнений симптомний цервіцит при вагітності: за NYSDOH AI, 10.06.2026, Pregnancy після обговорення користі/ризику можна розглядати азитроміцин без доксициклінового етапу: 1 г PO у день 1, потім 500 мг PO щодня у дні 2–4 (2,5 г). За макролідної резистентності ерадикація ненадійна; не повторювати курс автоматично. В українській інструкції цієї форми вагітність допускається лише за життєвими показаннями; M. genitalium-режим off-label. Термін гестації не робить доксициклін або моксифлоксацин автоматично дозволеними. BASHH допускає доксициклін, лише якщо весь курс завершиться до 15 тижнів, але це відступ від українського протипоказання, а не загальне призначення.
Якщо стан дозволяє, відтермінування лікування до післяпологового періоду може бути спільним рішенням за відсутності PID/невідкладних ознак, із презервативами, партнерським планом і доступним контролем. При PID у вагітної потрібна госпіталізація; наведена 4-денна схема не є повною емпіричною PID-терапією. При відтермінуванні за IUSTI, Pregnancy новонародженого спостерігають щодо кон’юнктивіту й респіраторної інфекції.
Резистентність/непереносимість у вагітної: IUSTI описує спеціальну альтернативу пристінаміцин 1 г PO 4 рази/добу 10 днів. Для закордонних таблеток Pyostacine 500 мг це 2 таблетки на прийом; M. genitalium не є зареєстрованим показанням і в французькому RCP, 17.06.2026. Українську реєстрацію/доступ тут не підтверджено. Не замінювати цей режим схемою BASHH для невагітних після доксицикліну — 1 г 3 рази/добу 10 днів. Вибір потребує спеціаліста, підтвердженої форми й доступу. Протипоказані алергія на стрептограміни/пшеницю, тяжкі попередні шкірні реакції на препарат та одночасний колхіцин; оцінити антикоагулянти й імуносупресанти. Дані вагітності обмежені.
Грудне вигодовування: для українських доксицикліну й моксифлоксацину діє протипоказання. LactMed, доксициклін вважає короткий курс до 21 дня малоймовірно шкідливим, а BASHH допускає 7 днів, проте це відступ від конкретної української інструкції; уникати повторних/тривалих курсів. Азитроміцин за українською інструкцією — коли користь матері перевищує ризик дитині. Уточнити доношеність, вік і стан немовляти; спостерігати за висипом, діареєю та кандидозом, у раннього новонародженого — за порушенням годування/блюванням. Для недоношеного або хворого немовляти потрібен окремий педіатричний план.
Для пристінаміцину BASHH 2025 не рекомендує ГВ через недостатність даних; актуальний французький RCP 06.2026 допускає його лише за відсутності належної альтернативи для доношеного немовляти без ризику травних порушень, із моніторингом діареї, крові у випорожненнях, кандидозу/висипу. При симптомах вирішують припинення препарату або ГВ. Це суттєва розбіжність джерел, а не доказ безпеки для всіх немовлят; план слід документувати окремо.
Практичний алгоритм
- Підтвердити синдром. Є об’єктивний цервіцит, персистентні симптоми або PID-контекст, а не просто “аналіз на все”.
- Перевірити базу. Хламідія, гонорея, трихомонада, BV/кандидоз, огляд шийки, вагітність і партнерський ризик.
- Відсіяти реінфекцію. Партнер, статеві контакти до завершення лікування, пропуски доз, повторна експозиція.
- Взяти NAAT на M. genitalium. Якщо доступно – з макролідною резистентністю.
- Не давати азитроміцин 1 г наосліп. Позитивний тест веде до послідовної схеми, а не до випадкового макроліду.
- Лікувати за резистентністю. Доксициклін як старт з подальшим azithromycin при чутливості або moxifloxacin при резистентності/невідомій резистентності.
- Окремо вести PID. Не замінювати стандартне PID-покриття M. genitalium-схемою.
- Закрити партнерів і контроль. Тестування/лікування партнерів, секс-пауза, дата результатів і test-of-cure за показаннями.
Шаблон запису в карті
Пацієнтка __ років. Вагітність можлива/ні; тест __. Скарги: виділення __, посткоїтальна/міжменструальна кровотеча __, біль унизу живота __, диспареунія __, дизурія __. Огляд: шийка __, слизово-гнійний ексудат так/ні, контактна кровоточивість так/ні, болючість при русі шийки __, матка/придатки __, температура __. Попередні тести: хламідія __, гонорея __, трихомонада __, BV/кандидоз __, HPV/цитологія за віком __. Попередні антибіотики: __; прихильність __; статеві контакти після лікування __; партнер тестований/лікований __. Підстава для M. genitalium NAAT: персистентний цервіцит / рецидив / PID-контекст / інше __. Резистентність доступна так/ні __. План: doxycycline __, подальша терапія за резистентністю __, moxifloxacin-ризики перевірені __, PID-покриття окремо так/ні __, партнери __, утримання/презервативи __, контроль результатів дата __, test-of-cure потрібен так/ні і коли __. Red flags пояснені: гарячка, наростаючий біль, блювання, вагітність/кровотеча, відсутність покращення 48-72 год при PID.
Типові помилки
- Тестувати M. genitalium як скринінг у безсимптомної пацієнтки без клінічного питання.
- Не оглянути шийку і лікувати “виділення” як вагініт, хоча є цервіцит.
- Не виключити хламідію, гонорею, трихомонаду, BV або реінфекцію від партнера.
- Дати azithromycin 1 г одноразово “про всяк випадок”.
- Призначити moxifloxacin без оцінки QT, взаємодій, фторхінолонових ризиків і вагітності.
- Лікувати PID тільки як M. genitalium і пропустити гонококове/анаеробне покриття.
- Не організувати партнерське тестування або лікування і назвати повернення симптомів “резистентністю”.
- Повторити NAAT занадто рано й отримати результат, який складно інтерпретувати.
Практичний висновок
M. genitalium – це тест не для всіх, а для правильно поставленого питання. У персистентному цервіциті вона допомагає не ходити колами між “ерозією”, свічками і повторними макролідами. Але її сила розкривається тільки разом із резистентною логікою, партнерським маршрутом і окремою настороженістю щодо PID. Найкраща тактика звучить майже нудно: підтвердити синдром, виключити часті причини, взяти правильний NAAT, не давати азитроміцин наосліп, лікувати послідовно й перевірити, що партнер не повертає пацієнтку в початок історії.
Джерела для поглиблення
- CDC STI Treatment Guidelines: Mycoplasma genitalium
- CDC STI Treatment Guidelines: Urethritis and Cervicitis
- CDC STI Treatment Guidelines: Pelvic Inflammatory Disease
- IUSTI European guideline on Mycoplasma genitalium infections
- BASHH 2025: остаточна настанова (з виправленням 11.2025)
Пов’язане навчання та матеріали KDM
- Огляд KDM: слизово-гнійний цервіцит, ТАНК і партнери
- Огляд KDM: PID/ЗЗОМТ – чому краще лікувати раніше
- Огляд KDM: вагінальні виділення – клінічна шпаргалка
- Огляд KDM: рецидивний бактеріальний вагіноз
- Огляд KDM: трихомоніаз, партнери і ретестування
- Огляд KDM: незапланована кровотеча на гормональній контрацепції
- Огляд KDM: LARC-консультування і STI-логіка
- Бібліотека KDM: гайдлайни, переклади та джерела для лікарів
- Усі клінічні огляди KDM
Матеріал створено на основі доказових протоколів та багаторічного хірургічного досвіду професора Михайла Медведєва.
Співпрацюйте з високотехнологічним малоінвазивним центром у Дніпрі: оперативна гістероскопія, лапароскопія будь-якої категорії складності та повний зворотний зв'язок для лікаря, який направив пацієнтку. Скеровуйте пацієнток до «Клініки доктора Медведева» (м. Дніпро) для консиліуму, малоінвазивного органозберігаючого втручання та спільного ведення.