Перегородка матки – часта знахідка в маршруті пацієнтки з повторними втратами вагітності, але тактика залежить не від самого слова “перегородка”, а від якості діагностики, репродуктивної історії та очікуваної користі від втручання. Американське товариство репродуктивної медицини 2024 підкреслює: резекція перегородки має найпереконливіший сенс у пацієнток із рецидивний викидень, тоді як при безпліддя без втрат доказова база слабша й потребує обговорення невизначеності.

Спочатку підтвердити анатомію, а не просто побачити “дефект”

Для рішення недостатньо побачити в порожнині матки перегородку на 2D УЗД або під час гістероскопії. Ключове питання – чи є це справді перегородчастий матка, чи дворога матка, дугоподібний варіант або складніша мюллерова аномалія. Гістероскопія оцінює порожнину, але не зовнішній контур дна матки, тому сама по собі не розв’язує диференціальну діагностику.

Першою лінією Американське товариство репродуктивної медицини радить 3D трансвагінальний ультразвукове дослідження з або без фізіологічний розчин інфузія. Якщо зображення неякісне, є супутня патологія, рубець, міоми або суперечливі висновки, доцільна консультація спеціаліста з мюллерових аномалій і, за потреби, магнітно-резонансна томографія. гістеросальпінгографія може натякнути на аномалію, але без оцінки зовнішнього контуру має нижчу точність для відрізнення перегородчастий від дворога матка.

Кого направляти на гістероскопічну корекцію

Найсильніший клінічний аргумент – анамнез повторних втрат вагітності. Американське товариство репродуктивної медицини рекомендує пропонувати гістероскопічний перегородка розріз пацієнткам із перегородкою та рецидивний викидень у форматі спільний рішення-прийняття рішення. У консультації варто окремо проговорити, що операція спрямована на зменшення ризику втрат і частини акушерських ускладнень, але не гарантує живонародження в кожній конкретній ситуації.

При безпліддя або перед допоміжні репродуктивні технології без попередніх втрат втручання може бути розумним, але твердої рекомендації немає. У таких випадках рішення має враховувати тривалість безпліддя, вік, оваріальний резерв, чоловічий фактор, попередні екстракорпоральне запліднення-цикли, якість ембріонів, супутні порожнинні знахідки та готовність пацієнтки прийняти невизначеність користі.

Що перевірити перед операцією

• негативний тест на вагітність або чітко виключену вагітність;
• відсутність активної інфекції, гарячки, гнійних виділень або нелікованого запальне захворювання органів малого таза;
• актуальну візуалізацію з описом порожнини та зовнішнього контуру матки;
• план гемостазу й анестезії, якщо є антикоагулянти, коагулопатія або тяжка анемія;
• пояснену пацієнтці межу резекції, ризик перфорації, кровотечі, інфекції та внутрішньоматковий спайки.

Американське товариство репродуктивної медицини радить розглядати виконання втручання у фолікулярну фазу або після прогестерон відміна, коли ендометрій тонший і візуалізація краща. Це не жорстке правило з високим рівнем доказовості, але практично зменшує ризик працювати “всліпу”.

Технічні межі резекції

Мета операції – відновити нормальну конфігурацію порожнини, а не максимально “зрізати все”. Надмірна резекція міометрія підвищує ризик перфорації та потенційно слабкої ділянки дна матки. Після корекції не слід автоматично планувати повторну операцію через невеликий залишок: Американське товариство репродуктивної медицини не рекомендує інший операція при залишковий перегородка менше 1 см.

Рутинне призначення естрогенів, внутрішньоматкового балона або внутрішньоматковий контрацептив для профілактики синехій після резекції не має достатньої доказової підтримки. Їх не варто перетворювати на стандарт для кожної пацієнтки; рішення можливе лише за індивідуальними показаннями та локальним протоколом.

Коли планувати вагітність або допоміжні репродуктивні технології

За даними Американське товариство репродуктивної медицини, пацієнтку можна консультувати, що фертильність лікування після резекції перегородки можливий приблизно через 1-2 місяці. У реальній практиці це означає: дочекатися клінічного відновлення, припинення аномальних виділень, відсутності болю/інфекції та зрозумілого плану наступної вагітності або допоміжні репродуктивні технології. Якщо були ускладнення, перфорація чи складна реконструкція, інтервал має визначатися індивідуально.

Що зафіксувати в заключенні

У протоколі мають бути: метод передопераційної візуалізації, тип аномалії, показання до втручання, інструмент/енергія, обсяг резекції, ускладнення або їх відсутність, рекомендації щодо повторного звернення при гарячці, наростаючому болю, рясній кровотечі чи неприємному запаху виділень. Для пацієнтки з рецидивний викидень окремо варто не зупинятися на анатомії: потрібна оцінка інших факторів втрат, включно з віком, генетичними, ендокринними, антифосфоліпідним синдромом та чоловічим фактором.

Пов’язане навчання

• Майбутня подія: репродуктивні втрати, повторна імплантаційна невдача та клінічні маршрути
• Практичний тренінг: базові навички в гістероскопії та лапароскопії