Вульвовагінальні симптоми у дітей – це зона, де доросла гінекологічна логіка часто шкодить. У репродуктивному віці свербіж і виділення швидко ведуть лікаря до вагінітів, кандидозу, бактеріального вагінозу, трихомоніазу або цервіциту. У препубертатної дівчинки анатомія, мікробіом, гормональний фон, кислотність, гігієна, поведінкові фактори й спектр причин інші. Тому шаблон «протигрибковий препарат від молочниці» часто не просто не допомагає, а затримує правильний діагноз.

Ключова відмінність препубертатного періоду – тонка неестрогенізована слизова, ближче розташування ануса до присінка піхви, відсутність захисного естрогенного середовища, часті гігієнічні подразники, пінні ванни, вологі серветки, тісна синтетична білизна, затримка сечі, закреп і механічне тертя. У цій групі неспецифічний вульвовагініт, подразнення, дерматит, гострики, склерозуючий лишай, стороннє тіло і бактеріальна інфекція можуть бути значно реалістичнішими, ніж справжній кандидоз.

Цей матеріал доповнює, але не повторює дорослий огляд KDM про вагінальні виділення як клінічну шпаргалку для першого рішення, а також пов’язаний із матеріалами про рецидивний бактеріальний вагіноз, рецидивний вульвовагінальний кандидоз і слизово-гнійний цервіцит. Для дітей і ранніх підлітків головне питання інше: як не лікувати симптом без діагнозу, не травмувати оглядом і не пропустити ситуації, де потрібна невідкладна ескалація або захист дитини.

Скорочення і терміни

• Вульва – зовнішні статеві органи: великі й малі статеві губи, клітор, присінок піхви, отвір уретри та навколишня шкіра.
• Вагініт – запалення піхви. У препубертатних дівчат ізольований справжній вагініт трапляється інакше, ніж у дорослих, тому симптоми не можна автоматично переносити з дорослого алгоритму.
• Вульвовагініт – запалення або подразнення вульви й піхвового присінка з можливими виділеннями, свербежем, печінням, болем або почервонінням.
• ІПСШ – інфекції, що передаються статевим шляхом. У дітей їх виявлення потребує дуже обережного клінічного, лабораторного, юридичного й захисного маршруту.
• ЗЗОМТ – запальне захворювання органів малого таза. У ранніх підлітків із тазовим болем, гарячкою, цервіцитом або ризиком ІПСШ його треба відрізняти від простого вульвовагініту.
• ХГ – хоріонічний гонадотропін. Після менархе тест на вагітність потрібен при болю, кровотечі, атипових виділеннях або будь-якій можливості статевого контакту.
• ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція, лабораторний метод виявлення генетичного матеріалу збудника. У контексті ІПСШ у дітей її застосування має відповідати локальним правилам підтвердження й документування.
• ГКС – глюкокортикостероїди, протизапальні препарати для шкіри. Потужні місцеві ГКС можуть бути потрібні при склерозуючому лишаї, але не є засобом «від будь-якого свербежу».
• НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати. Вони можуть допомогти при болю, але не вирішують причину виділень, подразнення або дерматозу.
• КГК – комбіновані гормональні контрацептиви. У цій темі вони не є лікуванням препубертатного вульвовагініту, але можуть з’являтися в диференційній діагностиці підлітків після менархе.
• АМК – аномальна маткова кровотеча. Кров’янисті виділення в підлітка після менархе потребують іншої логіки, ніж подразнення вульви у дитини.
• РМК – рясна менструальна кровотеча. Якщо скарга звучить як «виділення», але насправді це кровотеча, треба перейти до маршруту крововтрати, анемії та гемостазу.

Чому «молочниця» у дитини часто хибна відповідь

Кандидоз у препубертатних дівчат без факторів ризику трапляється значно рідше, ніж думають батьки й іноді лікарі. Справжній кандидоз більш імовірний при цукровому діабеті, імунодефіциті, недавньому антибактеріальному лікуванні, підлітковому естрогенізованому середовищі, вагітності або інших змінах, які роблять вагінальну екосистему схожішою на дорослу. Якщо дитина без цих факторів має свербіж і почервоніння, першим діагнозом частіше має бути подразнення, дерматит, гострики, неспецифічне запалення або гігієнічний фактор.

Типова помилка – призначити місцевий протигрибковий препарат без огляду, без питання про мило, ванни, серветки, білизну, закреп, нічний свербіж, сечові симптоми, дерматози й можливе стороннє тіло. Друга помилка – повторювати протигрибкову терапію при кожному рецидиві, не взявши матеріал для дослідження і не подивившись шкіру. Третя – не помітити склерозуючий лишай, який може роками маскуватися під «алергію» або «молочницю».

Практичні джерела для цієї теми підкреслюють саме маршрутність: клінічний посібник дитячої лікарні щодо вульварних і вагінальних станів, клінічна рекомендація північноамериканської групи з дитячої та підліткової гінекології щодо препубертатного вульвовагініту, освітній матеріал для пацієнток і родин, настанови для направлення пацієнток із вульвовагінітом та огляд щодо склерозуючого лишаю в дітей. Вони корисні не як список препаратів, а як нагадування: дитячі симптоми потребують делікатного огляду, гігієнічної корекції, вибіркового тестування і чітких ознак ескалації.

Перший крок: визначити вік і гормональний контекст

Препубертатна дівчинка, рання підлітка до менархе і підлітка після менархе – це різні пацієнтки. До менархе слизова тонша, кислотність вища, лактобацилярний захист інший, а виділення часто пов’язані з подразненням або неспецифічним запаленням. Після менархе з’являється доросліший спектр: кандидоз, бактеріальний вагіноз, трихомоніаз, цервіцит, ІПСШ, вагітність, АМК, побічні ефекти гормональних препаратів.

Тому перше питання не «яку свічку призначити», а «у якому гормональному й поведінковому контексті виник симптом». Чи є вторинні статеві ознаки? Чи була менструація? Чи є кров’янисті виділення? Чи є циклічний біль? Чи можливий статевий контакт? Чи є ознаки пубертату, які роблять дорослий алгоритм частково доречним? Якщо відповідь змінюється, змінюється й маршрут.

Якщо скарга поєднується з рясною кровотечею, анемією або тривалими кров’янистими виділеннями, варто перейти до огляду KDM про підліткову АМК, анемію та гемостаз. Якщо є циклічний біль, первинна аменорея або підозра на обструкцію, потрібна логіка з матеріалів про первинну аменорею і підліткову дисменорею. Вульвовагінальний свербіж не має затуляти інші клінічні гілки.

Анамнез: що реально змінює рішення

Почніть із симптомів: свербіж, печіння, біль, дизурія, запах, колір виділень, кров, нічне посилення, зв’язок із ванною, спортом, плаванням, новою білизною, пральним засобом, серветками, милом, підгузками або щоденними прокладками. Нічний свербіж навколо ануса й вульви змушує думати про гострики. Болісні тріщини, білі бляшки, рубцювання або форма «вісімки» навколо вульви й ануса – про склерозуючий лишай. Однобічні смердючі або кров’янисті виділення – про стороннє тіло.

Питайте про сечовипускання: печіння може бути не інфекцією сечових шляхів, а контактом сечі з подразненою шкірою. Водночас часті позиви, гарячка, біль у попереку або позитивний аналіз сечі змінюють маршрут. Запитайте про закреп: тверді випорожнення, забруднення білизни, неповне витирання і затримка сечі часто підтримують вульвовагінальні симптоми. Запитайте про купання: піна, ароматизовані засоби, довге сидіння у ванні, мокрий купальник і тісна білизна можуть бути головним лікувальним «діагнозом».

Конфіденційна частина залежить від віку й ситуації. У підлітків після менархе треба прямо, але нейтрально обговорити статеві контакти, примус, ІПСШ, вагітність, самостійне лікування, онлайн-поради й використання внутрішніх засобів. У молодших дітей питання насильства має виникати не як підозра до родини за замовчуванням, а як частина професійної настороженості при травмі, крові, ІПСШ, поведінкових змінах, невідповідному анамнезі або фізичних знахідках.

Огляд: делікатність не означає неповноту

Огляд дитини з вульвовагінальними симптомами має бути зовнішнім, поясненим і максимально нетравматичним. Батькам і дитині треба сказати, що мета – подивитися шкіру, почервоніння, тріщини, виділення, подразнення, можливу травму або дерматоз, а не проводити дорослий гінекологічний огляд. У більшості препубертатних дівчат внутрішній огляд дзеркалами не потрібен і не має виконуватися в амбулаторній імпровізації.

Позиція може бути на спині з зігнутими ногами, у «жабці» або на колінах у дорослого, якщо так спокійніше. Оглядайте вульву, присінок, шкіру навколо ануса, складки, промежину, внутрішню поверхню стегон. Звертайте увагу на еритему, екскоріації, тріщини, білі атрофічні ділянки, синці, виразки, бородавчасті зміни, запах, виділення, сторонній матеріал, ознаки травми, злипання статевих губ, дерматит, псоріаз, екзему.

Якщо потрібен матеріал для дослідження, у дитини зазвичай беруть поверхневий або присінковий зразок, а не агресивний внутрішній мазок. Якщо є підозра на стороннє тіло, кров’янисті смердючі виділення, травму або потрібен огляд піхви, краще направити до команди з досвідом дитячої гінекології; іноді потрібна вагіноскопія під анестезією. Спроби «подивитися глибше» без досвіду можуть створити травму й втратити діагностичну цінність.

Неспецифічний вульвовагініт і подразнення

Найчастіша причина в препубертатному віці – неспецифічне запалення або подразнення. Воно може давати свербіж, печіння, помірні виділення, почервоніння, дискомфорт при сечовипусканні й повторні скарги. У лікуванні основа – не антибіотик і не протигрибковий препарат, а усунення подразників і відновлення бар’єра: вода замість ароматизованого мила, відмова від піни для ванн, вільна бавовняна білизна, зміна мокрого одягу, правильне витирання спереду назад, лікування закрепу, захисний бар’єрний крем за потреби.

Пояснення родині має бути конкретним. Не «краща гігієна», бо це звучить як звинувачення, а «слизова в цьому віці дуже чутлива, і навіть звичайна піна або серветки можуть підтримувати запалення». Дайте письмовий план на два-чотири тижні: що прибрати, як мити, чим прати, як поводитися після сечовипускання, що робити після басейну, коли повернутися. Без письмового плану родина часто продовжує той самий подразник і вважає лікування неефективним.

Антибіотики потрібні не тому, що «є виділення», а коли є клініка й підтвердження бактеріальної причини або сильна підозра: рясні гнійні виділення, виражена еритема, біль, системні симптоми, культура з патогеном у правильному контексті. Безсимптомне або випадкове виявлення змішаної флори з поверхневого зразка не повинно автоматично запускати антибактеріальне лікування.

Гострики: нічний свербіж, який не лікується свічками

Гострики часто дають нічний свербіж ануса й вульви, неспокійний сон, розчухи, іноді вторинне подразнення і виділення. Якщо дитина чухається саме вночі, має симптоми в родині або рецидиви попри місцеве лікування, треба думати про ентеробіоз. Лікування зазвичай охоплює не лише дитину, а й контактних членів родини за локальними правилами, повторну дозу через визначений інтервал, коротко підстрижені нігті, ранковий душ, прання білизни й постелі.

Клінічно важливо не плутати гострики з кандидозом або «нервовим свербежем». Якщо лікар призначає третій протигрибковий курс без питання про нічний свербіж, він лікує не ту хворобу. Якщо є екскоріації, біль і вторинне подразнення, можна тимчасово допомогти бар’єрними засобами, але головне – ерадикація паразита і гігієнічні заходи в родині.

Стороннє тіло: думати при запаху, крові й однобічності

Стороннє тіло піхви у дитини часто проявляється стійкими, неприємно пахнучими, іноді кров’янистими виділеннями, які не відповідають на стандартні поради. Класичний приклад – шматочок туалетного паперу, але можливі й інші предмети. В анамнезі дитина може нічого не сказати, а батьки можуть не знати. Тривалі виділення з запахом і кров’ю мають змусити лікаря змінити маршрут.

Не треба намагатися агресивно «шукати» стороннє тіло в кабінеті без досвіду. Якщо воно видиме зовні й легко видаляється без болю, це одна ситуація. Якщо потрібен внутрішній огляд, промивання, вагіноскопія або є підозра на травму, пацієнтку треба направити до дитячого гінеколога або хірургічної команди. Важливо документувати запах, кров, тривалість, попередні курси лікування й чи є підозра на насильство або самостійне введення предмета.

Дерматози вульви

Свербіж без значних виділень, тріщини, білі ділянки, болючість при дефекації, запори через страх болю, розчухи й рецидиви після «лікування молочниці» мають змусити лікаря оглянути шкіру як дерматолог. Склерозуючий лишай у дітей може давати класичний білий атрофічний малюнок навколо вульви й ануса, але іноді виглядає менш очевидно. Він може спричиняти тріщини, кров’янисті плями на білизні, біль, дизурію і страх туалету.

Лікування склерозуючого лишаю – це не легкий крем «від подразнення». Часто потрібні потужні місцеві ГКС за схемою, контроль відповіді, навчання родини, підтримка бар’єра, лікування закрепу й довге спостереження. Якщо лікар боїться призначити достатньо сильний місцевий препарат там, де він показаний, дитина може роками страждати. Якщо ж потужні ГКС призначені без діагнозу, можна замаскувати іншу патологію. Саме тому корисний окремий огляд KDM про вульварні втручання, склерозуючий лишай і післяопераційний догляд, хоча дитяча тактика має свої особливості.

Екзема, контактний дерматит, псоріаз, себорейний дерматит, атопія і механічне подразнення також можуть виглядати як «інфекція». Питайте про атопічний анамнез, нові засоби для шкіри, пральні засоби, ароматизовані серветки, прокладки, синтетичну білизну, спорт, купальники, верхову їзду, велоспорт. У підлітків додайте депіляцію, гоління, засоби інтимної гігієни й самостійне використання препаратів.

Бактеріальні причини

У препубертатних дівчат значення мають респіраторні або кишкові бактерії, зокрема стрептокок групи А, кишкова флора, іноді інші патогени. Вони можуть спричиняти виражене почервоніння, біль, гнійні виділення, болючість, іноді системні симптоми. Якщо клініка бактеріальна, доцільний посів або інший доступний метод із правильно взятого зразка. Але інтерпретація має бути клінічною: змішана флора з поверхневого мазка не дорівнює діагнозу.

Якщо виділення слизово-гнійні, є контактна кровотеча, біль унизу живота, ризик статевого контакту, гарячка або болючість шийки матки у сексуально активної підлітки, треба переходити до маршруту цервіциту й ЗЗОМТ. Тут корисний огляд KDM про слизово-гнійний цервіцит, тести і партнерів. У препубертатної дитини така знахідка потребує дуже обережного підходу до ІПСШ і захисного маршруту.

ІПСШ і підозра на насильство

ІПСШ у дитини не можна трактувати так само, як у дорослої пацієнтки. Виявлення гонореї, хламідійної інфекції, трихомоніазу, сифілісу або інших інфекцій у препубертатному віці може мати юридичні й захисні наслідки. Потрібні правильний зразок, підтвердження, ланцюг документування за локальними правилами, консультація спеціалізованої команди й недопущення повторної травматизації. Американські рекомендації щодо інфекцій у дітей у контексті сексуального насильства корисні як нагадування про обережність, а не як привід самостійно імпровізувати складну експертизу.

Підозра на насильство виникає не лише при позитивному тесті. Важливі травма, кровотеча без пояснення, поведінкові зміни, регрес, біль, страх огляду, невідповідний анамнез, повторні звернення, ознаки проникнення або розповідь дитини. Лікар має знати локальний маршрут захисту дитини. Якщо такого маршруту немає під рукою, його треба створити до того, як виникне гострий випадок. Саме тут напряму працюють курс KDM з етики і курс KDM про лікарські помилки та ризик-менеджмент.

Комунікація має бути нейтральною. Не ставте навідні питання, не допитуйте дитину кілька разів, не обіцяйте абсолютну таємницю там, де існує обов’язок захисту, не обговорюйте деталі в переповненому кабінеті. Запишіть дослівно спонтанні фрази дитини, опишіть об’єктивні знахідки, не перебільшуйте й не мінімізуйте. Мета лікаря – безпека, доказова коректність і мінімізація шкоди.

Після менархе: коли вмикається доросліший алгоритм

У підлітки після менархе свербіж і виділення вже можуть бути кандидозом, бактеріальним вагінозом, трихомоніазом, цервіцитом, побічним ефектом препаратів або проявом вагітності. Але навіть тут не варто лікувати все одним комбінованим препаратом. Потрібно відрізнити вагініт від цервіциту, оцінити ризик ІПСШ, можливість вагітності, тазовий біль, кровотечу, рецидиви й попередні курси лікування.

Якщо підлітка має рецидивний свербіж із типовими симптомами кандидозу, корисний окремий матеріал KDM про рецидивний вульвовагінальний кандидоз і коли потрібен посів. Якщо домінують запах і рецидиви бактеріального вагінозу, є матеріал про рецидивний бактеріальний вагіноз без зайвих антибіотиків. Якщо симптоми схожі на кандидоз, але кислотність низька для цього діагнозу не підходить, варто пам’ятати про цитолітичний вагіноз як пастку надмірного лікування кандидозу.

У підлітків після менархе також треба пам’ятати про ХГ при болю або кровотечі, АМК і РМК, а не лише про виділення. Якщо є тазовий біль, гарячка, контактна кровотеча або слизово-гнійні виділення, це вже не «місцевий крем», а маршрут цервіциту, ЗЗОМТ, вагітності або іншої патології. Конфіденційна розмова є не додатком, а умовою безпечного лікування.

Лабораторія: коли брати зразки

У препубертатної дитини без тяжких симптомів, із типовим подразненням і без гнійних або кров’янистих виділень можна почати з гігієнічних заходів і контролю. Зразки потрібні при рясних або гнійних виділеннях, болю, запаху, крові, рецидивах, відсутності відповіді на корекцію подразників, підозрі на стрептокок групи А, ІПСШ, стороннє тіло або дерматоз із вторинною інфекцією. Метод має відповідати віку: поверхневий або присінковий зразок, без травматичного внутрішнього мазка.

У підлітків після менархе спектр ширший: мікроскопія за можливості, оцінка кислотності, амінний тест там, де він використовується, тестування на трихомоніаз, хламідійну й гонококову інфекцію за показаннями, ХГ, аналіз сечі при дизурії. Але навіть найкращий тест не замінює огляду вульви. Кандидоз, бактеріальний вагіноз і цервіцит можуть співіснувати з дерматитом або подразненням, а повторні курси ліків можуть самі підтримувати симптоми.

Алгоритм для прийому

1. Визначити вік і менархе. Препубертатна дитина, рання підлітка до менархе або підлітка після менархе мають різні маршрути.
2. Відокремити ургентні ситуації. Гарячка, тазовий біль, травма, кровотеча, затримка сечі, сильний біль, підозра на насильство або стороннє тіло потребують швидшої ескалації.
3. Провести делікатний зовнішній огляд. Шкіра, присінок, анальна зона, тріщини, білі ділянки, екскоріації, запах, виділення, сторонній матеріал, злипання статевих губ.
4. Поставити питання про подразники. Мило, піна, серветки, прокладки, пральний засіб, білизна, мокрий купальник, спорт, закреп, техніка витирання.
5. Не починати з протигрибкової терапії. У препубертатному віці кандидоз без факторів ризику не має бути автоматичним діагнозом.
6. Шукати гострики при нічному свербежі. Лікувати родинний і гігієнічний контекст, а не лише місцеве подразнення.
7. Думати про стороннє тіло при запаху, крові й стійкості. Не робити травматичний пошук у кабінеті без досвіду.
8. Оцінити дерматози. Склерозуючий лишай, екзема, псоріаз і контактний дерматит можуть бути головною причиною.
9. Брати зразки вибірково. Гній, рецидиви, кров, біль, відсутність відповіді, підозра на ІПСШ або бактеріальну інфекцію.
10. Дати письмовий план і контроль. Що прибрати, що застосувати, коли повернутися, які симптоми небезпечні, коли потрібне направлення.

Шаблон запису

Пацієнтка __ років, менархе так/ні, остання менструація __, ХГ за показаннями __. Скарги: свербіж/печіння/виділення/запах/біль/дизурія/кров __, тривалість __, нічне посилення __, рецидиви __, попереднє лікування __. Фактори: мило/піна/серветки/прокладки/пральний засіб/білизна/мокрий купальник/спорт __, закреп __, техніка витирання __, атопія/дерматози __, антибіотики __, діабет або імунні фактори __. Конфіденційний анамнез за віком: статевий контакт __, примус/насильство обговорено __, ІПСШ ризик __. Огляд: загальний стан __, температура __, живіт __, вульва __, присінок __, анальна зона __, тріщини/білі ділянки/екскоріації/виразки/злипання __, виділення __, запах __, стороннє тіло підозрюється так/ні. Дослідження: зразок __, сеча __, ПЛР/інші тести за показаннями __. Попередня оцінка: подразнення/неспецифічний вульвовагініт/гострики/дерматоз/стороннє тіло/бактеріальна інфекція/ІПСШ/інше __. План: гігієнічна корекція __, бар’єрний засіб __, лікування гостриків __, місцеві ГКС за показаннями __, антибіотик тільки за показаннями __, направлення __, контроль __, ознаки негайного звернення пояснені __.

Коли направляти

• Кров’янисті або смердючі виділення, особливо стійкі або однобічні.
• Підозра на стороннє тіло, яке не видно або неможливо безпечно видалити.
• Білі атрофічні бляшки, рубцювання, тріщини або підозра на склерозуючий лишай.
• Підозра на травму, сексуальне насильство або ІПСШ у дитини.
• Гарячка, тазовий біль, блювання, затримка сечі або ознаки системної інфекції.
• Рецидиви попри коректну гігієнічну корекцію і відсутність очевидного подразника.
• Потреба у вагіноскопії, огляді під анестезією або складному заборі матеріалу.
• Симптоми після менархе з підозрою на цервіцит, ЗЗОМТ, вагітність або АМК.

Комунікація з родиною

Фраза «у дитини погана гігієна» шкодить. Краще говорити: «У цьому віці шкіра й слизова дуже чутливі; навіть звичайне мило або піна можуть підтримувати запалення». Так родина не обороняється, а виконує план. Важливо пояснити, що виділення не завжди означають інфекцію, а свербіж не завжди означає кандидоз. Якщо потрібні аналізи, поясніть, що вони беруться обережно і лише там, де це змінює лікування.

Якщо є підозра на насильство, комунікація має бути професійною і спокійною. Не треба лякати родину звинуваченнями, але не можна ігнорувати безпеку дитини. Лікар має пояснити, що деякі знахідки потребують спеціалізованої оцінки, бо так захищають дитину й забезпечують точність. Це не тема для поспішного обговорення в коридорі. Для навичок таких розмов корисні курс KDM з консультування і курс KDM з етики.

Типові помилки

• Помилка 1: лікувати дитину як дорослу пацієнтку з вагінітом. До менархе спектр причин інший.
• Помилка 2: призначити протигрибковий препарат без факторів ризику кандидозу. Це часта причина хронізації звернень.
• Помилка 3: не оглянути шкіру. Дерматоз або склерозуючий лишай не видно через телефонний опис.
• Помилка 4: не спитати про нічний свербіж. Гострики не лікуються вагінальними свічками.
• Помилка 5: пропустити стороннє тіло при запаху й крові. Повторні антибіотики без огляду затягують проблему.
• Помилка 6: травматичний внутрішній огляд. Більшість препубертатних пацієнток потребують зовнішнього огляду й делікатної маршрутизації.
• Помилка 7: не перейти до підліткового алгоритму після менархе. Там уже важливі ХГ, ІПСШ, цервіцит, ЗЗОМТ і АМК.
• Помилка 8: не мати маршруту захисту дитини. При підозрі на насильство імпровізація небезпечна клінічно і юридично.

Джерела для поглиблення

• Клінічний посібник щодо вульварних і вагінальних станів у дітей.
• Клінічна рекомендація щодо препубертатного вульвовагініту.
• Освітній матеріал для родин про препубертатний вульвовагініт.
• Поради для направлення пацієнток із вульвовагінітом.
• Огляд щодо склерозуючого лишаю в дітей.
• Рекомендації щодо інфекцій у дітей у контексті сексуального насильства.

Пов’язане навчання та матеріали KDM

Цей огляд свідомо не дублює дорослий маршрут вагінальних виділень. Для повної картини варто перейти до суміжних матеріалів про вагініти, цервіцит, вульварні дерматози, підліткову кровотечу, етику огляду і ризик-менеджмент.

• Огляд KDM: вагінальні виділення як дорослий клінічний маршрут
• Огляд KDM: рецидивний бактеріальний вагіноз
• Огляд KDM: рецидивний вульвовагінальний кандидоз
• Огляд KDM: цитолітичний вагіноз як пастка надмірного лікування
• Огляд KDM: слизово-гнійний цервіцит, тести і партнери
• Огляд KDM: вульварна біопсія, склерозуючий лишай і догляд
• Огляд KDM: гнійний гідраденіт вульви, паху і промежини
• Огляд KDM: вульварна і перинеальна хвороба Крона
• Огляд KDM: підліткова АМК, анемія і гемостаз
• Огляд KDM: підліткова дисменорея та ранній ендометріоз
• Огляд KDM: первинна аменорея
• Курс KDM: базові навички консультування
• Курс KDM: етика, згода і межі комунікації
• Курс KDM: лікарські помилки та ризик-менеджмент
• Бібліотека KDM: документи, настанови й клінічні матеріали
• Усі огляди KDM