Перед стартом МГТ оцініть вік, час від менопаузи, ІМТ, особистий/сімейний венозна тромбоемболія, тромбофілію, куріння, мігрень з аурою, гіпертензію, операції та іммобілізацію. При помірному венозна тромбоемболія ризику зазвичай обирають трансдермальний естрадіол у найнижчій ефективній дозі й ендометріальний захист мікронізованим прогестероном або дидрогестероном.
Питання МГТ у пацієнтки з факторами венозна тромбоемболія ризику не зводиться до відповіді “можна” або “не можна”. Клінічно важливі шлях введення естрогену, доза, тип прогестагену, вік, час від менопаузи та тимчасові фактори ризику, наприклад операція або іммобілізація.
Міжнародне товариство менопаузи 2026 підкреслює, що венозний тромбоемболізм є найпоширенішою серйозною небажаною подією саме для пероральний менопаузальна гормональна терапія. Абсолютна частота венозна тромбоемболія у жінок на МГТ становить приблизно 1-2 випадки на 1000 жінко-років, але для пероральної МГТ відносний ризик зростає у 2-4 рази. Ризик найбільший у перший рік і посилюється віком понад 60 років, ожирінням, тромбофілією, особистим або сімейним венозна тромбоемболія, госпіталізацією та операцією.
Пероральний естроген проходить через печінковий перший-прохід і впливає на синтез коагуляційних білків, що сприяє гіперкоагуляції. Трансдермальний естрадіол обходить цей механізм і в лабораторних дослідженнях має нейтральніший вплив на коагуляцію. Британське товариство менопаузи також зазначає, що трансдермальний естрадіол має нижчий венозна тромбоемболія ризик порівняно з пероральним і є логічним першим вибором у жінок із факторами ризику.
У пацієнтки з вазомоторними симптомами й маткою можна розглядати трансдермальний естрадіол 25-50 мкг/добу як стартову дозу, з переоцінкою через 8-12 тижнів. Для ендометріального захисту типові режими: мікронізований прогестерон 200 мг на ніч 12-14 днів кожного циклу при циклічній МГТ або 100 мг на ніч щоденно при безперервній комбінованій схемі; альтернативою може бути дидрогестерон за зареєстрованою схемою. Дозу естрогену титрують за симптомами, кровотечами й переносимістю, а не за “цільовим” рівнем естрадіолу в крові.
Для більшості симптомних жінок молодше 60 років або протягом 10 років від менопаузи баланс користі й ризику системної МГТ сприятливіший, якщо немає протипоказань. Після 60 років або при старті пізніше ніж через 10 років від менопаузи рішення має бути обережнішим: нижча доза, бажано трансдермальний шлях, коротший інтервал до першої переоцінки та документована розмова про серцево-судинні й онкологічні ризики.
венозна тромбоемболія ризик визначається не лише естрогеном. Міжнародне товариство менопаузи 2026 звертає увагу, що ефект трансдермального естрадіолу може залежати від прогестагену: у поєднанні з мікронізованим прогестероном коагуляційний профіль виглядає сприятливішим, ніж із частиною синтетичних прогестинів. Це важливо для пацієнток з ІМТ ≥30 кг/м², сімейним венозна тромбоемболія або іншими помірними факторами ризику.
Перший контроль доцільний через 8-12 тижнів: симптоми, артеріальний тиск, кровотечі, побічні ефекти, адгезія до прогестагену. Далі потрібна щорічна переоцінка користі й ризику. Планові маркер тромбоутворення, коагулограма або рівні естрадіолу не потрібні для стандартного ведення, якщо немає окремих показань.