Ендометріоз і тазовий біль: первинний маршрут
Навчальний маршрут для лікаря. Допомагає розпізнати підозру, не затримати візуалізацію, відокремити больовий і репродуктивний запит та вчасно направити до досвідченої команди.
Візуальний маршрут

1. Запідозрити ендометріоз за патерном симптомів
- Активно питати про циклічний тазовий біль, прогресуючу дисменорею, глибоку диспареунію, біль при дефекації або сечовипусканні, циклічні кишкові/сечові симптоми, втому і безпліддя.
- Оцінити, як біль впливає на роботу, навчання, сон, сексуальне життя, фізичну активність і потребу в анальгетиках.
- Не відкидати діагноз у підлітків і молодих пацієнток, якщо симптоми повторюються і погано відповідають на стандартні знеболювальні або гормональну терапію.
- Пояснити пацієнтці, що нормальний огляд або нормальне базове ультразвукове дослідження не виключає поверхневий перитонеальний ендометріоз.
2. Спочатку відокремити невідкладні та альтернативні причини
- При гострому болю виключити вагітність та ектопічну вагітність, перекрут придатків, апоплексію/розрив кісти, гострий запальний процес, урологічну або хірургічну причину.
- Ознаки небезпеки: гарячка, перитонеальні симптоми, гемодинамічна нестабільність, гостра затримка сечі, ниркова коліка/гідронефроз, кишкова непрохідність, кров у сечі або калі поза зрозумілим циклічним патерном.
- Окремо думати про злоякісність, якщо є швидке збільшення утворення, постменопауза, нетипова візуалізація або системні симптоми.
- Якщо ознак небезпеки немає, переходити до структурованої амбулаторної оцінки, а не залишати пацієнтку з формулюванням “болючі місячні”.
3. Зібрати карту болю і диференціальний маршрут
- З'ясувати час появи болю, циклічність, зв'язок із менструацією, статевим актом, дефекацією, сечовипусканням, фізичним навантаженням і попередніми операціями.
- Запитати про безпліддя, попередні вагітності, втрати вагітності, плани вагітності зараз або в найближчі 6-12 місяців.
- Огляд виконувати делікатно і за згодою: живіт, тазове дно, болючість, рухомість матки, вузли в задньому склепінні, болючість крижово-маткових зв'язок, утворення в придатках.
- Паралельно тримати в диференціалі аденоміоз, запальні захворювання органів малого таза, синдром полікістозних яєчників, міому, кісту яєчника, синдром подразненого кишківника, інтерстиціальний цистит/больовий синдром сечового міхура, патологію тазового дна.
4. Обрати правильну візуалізацію
- Трансвагінальне ультразвукове дослідження (УЗД) - перший практичний крок для пошуку ендометріоми, аденоміозу, ознак глибокого ендометріозу, гідросальпінксу та інших причин болю.
- Якщо підозра на глибокий ендометріоз, потрібне експертне УЗД із цільовою оцінкою заднього компартменту, кишки, сечового міхура, сечоводів і ознаки ковзання, якщо це доступно.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) доцільна при підозрі на глибокий ендометріоз, ураження кишки/сечового міхура/сечоводів, неоднозначному УЗД або перед складним хірургічним плануванням.
- Не направляти автоматично на діагностичну лапароскопію тільки тому, що “так ставиться діагноз”: сучасний маршрут дозволяє клінічну підозру, візуалізацію і пробне лікування до операції.
5. Якщо основний запит - біль, почати контроль симптомів
- Якщо пацієнтка не планує вагітність зараз і немає протипоказань, обговорити гормональну супресію: безперервні комбіновані контрацептиви, прогестини або левоноргестрел-вивільнювальна внутрішньоматкова система залежно від клініки та переваг.
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть бути частиною симптоматичного контролю, але не мають бути єдиною відповіддю при прогресуючому болю або підозрі на глибокий процес.
- Домовитися про контроль ефекту: якщо біль не зменшується, терапія погано переноситься або наростає функціональне обмеження, переглядати діагноз і маршрутизацію.
- Пам'ятати про супутній хронічний тазовий біль: тазове дно, центральна сенситизація, кишкові та урологічні симптоми можуть вимагати мультидисциплінарного підходу.
6. Основні лінії лікування ендометріоз-асоційованого болю
Ібупрофен, напроксен або інший НПЗП за протипоказаннями; безперервні комбіновані оральні контрацептиви (КОК) або прогестини: дієногест, норетистерон/норетиндрон, медроксипрогестерон, левоноргестрел-вивільнювальна внутрішньоматкова система чи імплант за доступністю і переносимістю.
Лейпрорелін, трипторелін, гозерелін або антагоністи гонадотропін-рилізинг-гормону там, де вони доступні; зазвичай у спеціалізованому маршруті, з додатковою гормональною підтримкою, контролем побічних ефектів і ризику втрати кісткової маси.
Лапароскопічне висічення/абляція вогнищ, лікування ендометріоми, операція при глибокому ендометріозі в мультидисциплінарній команді; інгібітори ароматази - тільки для рефрактерних випадків у спеціаліста.
- Якщо пацієнтка активно планує вагітність, гормональна супресія не є лікуванням безпліддя і не має затягувати репродуктивний маршрут.
- Перед операцією важливо визначити мету: зменшення болю, відновлення анатомії, лікування ендометріоми, захист сечоводу/кишки або підготовка до допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
- Після операції, якщо вагітність не планується одразу, обговорити тривалу гормональну профілактику рецидиву болю відповідно до ризику і переносимості.
7. Якщо є репродуктивний запит або складна анатомія - не затягувати
Якщо пацієнтка планує вагітність, не затягувати гормональною супресією як “лікуванням безпліддя”. Потрібна оцінка пари, оваріального резерву, трубного фактора, спермограми і рання розмова про ДРТ.
Ендометріома, підозра на глибокий ендометріоз, ураження кишки/сечоводу/сечового міхура, рецидив після операції або виражений біль - привід планувати оцінку в команді з досвідом ендометріозу.
- Перед операцією на ендометріомі оцінити репродуктивний план, оваріальний резерв і ризик втрати тканини яєчника.
- Уникати повторних операцій на яєчнику без сильних показань; при репродуктивному запиті рішення краще приймати разом із репродуктологом.
- При підозрі на ураження кишки, сечового міхура або сечоводу планувати операцію як командний випадок, а не як “просту діагностичну лапароскопію”.
