Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ): фенотип, ризики і маршрут лікування
Навчальний маршрут для лікаря. Допомагає не звести СПКЯ лише до “кіст на ультразвуковому дослідженні (УЗД)”: спочатку підтвердити фенотип, виключити мімікрії, оцінити метаболічний і психологічний ризик, а потім обрати тактику за запитом пацієнтки. У 2026 році Американське товариство репродуктивної медицини (ASRM) підтримало нову назву - поліендокринно-метаболічний оваріальний синдром (ПМОС); у цьому алгоритмі збережено усталений український термін СПКЯ для пошуку і клінічної впізнаваності.
Візуальний маршрут

1. Запідозрити СПКЯ за клінічним патерном, а не лише за УЗД
- Запитати про тривалість і регулярність циклу, аменорею/олігоменорею, аномальні кровотечі, репродуктивні плани, зміни ваги, акне, гірсутизм, випадіння волосся за жіночим типом.
- Оцінити ознаки гіперандрогенії: клінічно значущий гірсутизм, персистуюче акне, андрогенну алопецію; за потреби підтвердити біохімічно якісним визначенням тестостерону/вільного андрогенного індексу.
- Не трактувати “полікістозні яєчники” на УЗД як самостійний діагноз без клінічного контексту, особливо у підлітків і молодих пацієнток невдовзі після менархе.
- Одразу уточнити головний запит: контроль циклу, шкіра/волосся, вага і метаболічний ризик, безпліддя, планування вагітності або довгострокова профілактика.
2. Поставити діагноз за віком і критеріями
- У дорослих орієнтуватися на оновлену логіку Rotterdam: два з трьох критеріїв після виключення інших причин - гіперандрогенія, овуляторна дисфункція, полікістозна морфологія яєчників на УЗД або підвищений антимюллерів гормон (АМГ).
- Якщо у дорослої пацієнтки є нерегулярний цикл і клінічна/біохімічна гіперандрогенія, УЗД або АМГ часто вже не потрібні для підтвердження діагнозу.
- У підлітків потрібні одночасно овуляторна дисфункція і гіперандрогенія; УЗД і АМГ не використовувати як діагностичні критерії через низьку специфічність у цьому віці.
- Якщо критерії ще не зібрані, але є симптоми, не залишати пацієнтку без допомоги: лікувати акне/гірсутизм або порушення циклу і планувати повторну оцінку.
3. Виключити стани, які маскуються під СПКЯ
- При аменореї або вираженій нерегулярності циклу виключити вагітність, гіперпролактинемію, тиреоїдну патологію, функціональну гіпоталамічну аменорею і передчасну недостатність яєчників.
- При гіперандрогенії оцінити тяжкість і темп появи симптомів: швидке наростання, вірилізація, дуже високі андрогени або клінічна невідповідність - привід шукати пухлинну, наднирникову або іншу ендокринну причину.
- Розглянути 17-гідроксипрогестерон для виключення некласичної вродженої гіперплазії наднирників за клінічним контекстом; дегідроепіандростерон-сульфат - коли є підозра на наднирниковий внесок.
- Не використовувати рутинне визначення інсуліну як основу діагностики або моніторингу: інсулінорезистентність важлива патофізіологічно, але доступні аналізи мають обмежену клінічну користь у рутинній практиці.
4. Оцінити метаболічний, ендометріальний і психологічний ризик
- Зафіксувати ІМТ, окружність талії за потреби, АТ, сімейний анамнез цукрового діабету 2 типу (ЦД2) або серцево-судинних подій, ліки, куріння, сон, харчову поведінку і рівень фізичної активності.
- Перевірити глікемічний ризик: глікований гемоглобін, глюкоза або оральний глюкозотолерантний тест (ОГТТ) за доступністю і контекстом; перед вагітністю або лікуванням безпліддя ОГТТ має особливу цінність.
- Оцінити ліпідний профіль і фактори серцево-судинного ризику; не обмежувати консультацію косметичними проявами, якщо є ожиріння, предіабет, ЦД2, артеріальна гіпертензія або сімейний ризик.
- Питати про симптоми обструктивного апное сну, тривогу, депресивні симптоми, розлади харчової поведінки і якість життя; при позитивному скринінгу маршрутизувати до відповідного спеціаліста.
- Пам'ятати про ризик гіперплазії ендометрія при тривалій аменореї, ожирінні, ЦД2 або персистуючо потовщеному ендометрії; профілактика - регуляція циклу і прогестогенний захист за клінікою.
5. Вибрати лікування без репродуктивного запиту
Пояснити хронічний характер стану, уникати стигматизації ваги, домовитися про реалістичні цілі: профілактика набору ваги, фізична активність, сон, харчування, психоемоційна підтримка.
КОК - базова фармакологічна опція при нерегулярному циклі й гіперандрогенних симптомах, якщо немає протипоказань до естрогенів.
Метформін корисніший при метаболічних особливостях. Антиандрогени розглядати при гірсутизмі після щонайменше 6 місяців КОК/косметичної терапії або при непереносимості КОК, але тільки з ефективною контрацепцією.
- Не обіцяти швидкого ефекту при гірсутизмі: цикл росту волосся повільний, контроль зазвичай оцінюють через 6 місяців.
- При протипоказаннях до естрогенів розглядати прогестинові варіанти захисту ендометрія і негормональні/дерматологічні підходи до акне та гірсутизму.
- Інозитол можна обговорювати як опцію за вподобаннями пацієнтки, але пояснювати обмеженість клінічних переваг і різну якість добавок.
6. Якщо є репродуктивний запит - не лікувати СПКЯ ізольовано від пари
- Перед індукцією овуляції оцінити пару: тривалість безпліддя, вік, овуляторний статус, сперміограму, матковий і трубний фактор за показаннями, супутній ендометріоз або інші причини.
- При ановуляторному безплідді, пов'язаному зі СПКЯ, і без інших значущих факторів летрозол є переважною першою лінією індукції овуляції.
- Друга лінія залежить від контексту: кломіфен, метформін у вибраних сценаріях, гонадотропіни з уважним моніторингом або лапароскопічна каутеризація яєчників у ретельно відібраних пацієнток.
- Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) розглядати при додаткових факторах безпліддя, невдачі індукції овуляції або коли час критичний; при СПКЯ заздалегідь думати про профілактику синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ).
7. Коли прискорити маршрутизацію або залучити команду
Вірилізація, дуже високі андрогени, підозра на наднирникову/пухлинну причину, складний діабет або предіабет, тяжке ожиріння, апное сну, виражені психічні симптоми.
Вік 35+, тривале безпліддя, супутній чоловічий/трубний фактор, повторні невдачі індукції овуляції, потреба в ДРТ або складна комбінація СПКЯ з ендометріозом/міомою.
- На виході з прийому пацієнтка має отримати письмовий план: що підтверджує діагноз, що виключаємо, які ризики перевіряємо, яка мета лікування і коли оцінюємо ефект.
- У довгостроковому супроводі періодично переглядати запит: контрацепція сьогодні може перейти у планування вагітності завтра, і навпаки.
