Алгоритми для практики

1. Кого тестувати і коли не чекати симптомів

• Тестувати при контакті з партнером із гонореєю, новому або кількох партнерах, сексі без презерватива, попередній ІПСШ, симптомному партнері або перед процедурами, де важливо не пропустити активну інфекцію.
• У молодих сексуально активних жінок і жінок старшого віку з підвищеним ризиком скринінг визначають за локальним протоколом; одночасно варто оцінити хламідійну інфекцію та інші ІПСШ за анамнезом.
• Якщо є вагітність або її не виключено, тестування не відкладати: результат впливає на лікування, партнерський маршрут і профілактику неонатальних ускладнень.

2. Симптоми: від цервіциту до підозри на ЗЗОМТ

• Підозрювати при слизово-гнійних виділеннях із шийки, контактній кровоточивості, міжменструальній або посткоїтальній кровотечі, дизурії без бактеріального циститу, болю внизу живота чи болючості шийки при рухах.
• Огляд потрібен для диференціації з хламідійною інфекцією, трихомоніазом, бактеріальним вагінозом, герпесом, поліпом, ектропіоном, травмою та неінфекційними причинами.
• Тазовий біль, гарячка, болючість матки або придатків, нудота, блювання чи ознаки перитонеального подразнення переводять пацієнтку в маршрут ЗЗОМТ або невідкладної оцінки.

3. Зразок: молекулярний тест, культура і чутливість

• Базово використовувати валідований молекулярний тест із вагінального або цервікального зразка; сечовий матеріал прийнятний, якщо так працює локальна лабораторія.
• Фарингеальний або ректальний зразок брати за анамнезом контакту, симптомами або локальним скринінговим протоколом. Позитивна позагенітальна локалізація може змінити план контролю.
• Культура з визначенням чутливості потрібна при підозрі на невдачу лікування, повторному позитивному тесті без нового контакту, алергії з потребою альтернативної схеми або локальному ризику резистентності.
• Одночасно оцінити хламідійну інфекцію; за ризиком додати сифіліс, ВІЛ, гепатити, трихомоніаз та інші ІПСШ.

4. Цефтріаксон: лікувати достатньо, але звіряти локальну дозу

5. Вагітність, алергія і безпека

• У вагітності гонорею лікують без зволікання; цефтріаксон зазвичай є препаратом вибору, а супутню хламідійну інфекцію лікують схемою, безпечною для вагітності.
• При тяжкій алергії на бета-лактамні антибіотики потрібна консультація з фахівцем, бо альтернативи залежать від локальної резистентності, локалізації інфекції і можливості культури.
• Фторхінолони не використовувати емпірично без підтвердженої чутливості та локального дозволу: резистентність гонокока є ключовою причиною невдач лікування.

6. Партнери і утримання від сексу

• Сексуальних партнерів за останні приблизно 60 днів потрібно оцінити, протестувати і пролікувати за локальним протоколом. Останнього партнера лікують навіть якщо контакт був раніше, ніж 60 днів тому.
• Пояснити утримання від сексу до завершення лікування пацієнткою і партнерами, щонайменше 7 днів після одноразової схеми та до зникнення симптомів.
• Партнерське інформування має бути безпечним і недискримінаційним; при ризику насильства або примусу потрібен окремий план безпеки.

7. Контроль вилікування і повторний тест

• Контроль вилікування потрібен при фарингеальній локалізації, альтернативній схемі, вагітності, збереженні симптомів, підозрі на резистентність або якщо цього вимагає локальний протокол. Час контролю залежить від методу тесту.
• Після лікування планувати повторний тест приблизно через 3 місяці, бо повторне інфікування часте. Якщо 3 місяці неможливі, тестувати при наступному зверненні протягом року.
• При повторному позитивному результаті відрізнити реінфекцію від невдачі лікування: уточнити нові контакти, лікування партнерів, локалізацію інфекції, провести культуру з чутливістю і діяти за протоколом повідомлення про резистентність.