Хламідійна інфекція у жінок: скринінг, лікування, партнери і повторний тест
Практичний маршрут для безсимптомного скринінгу за віком і ризиком, слизово-гнійного цервіциту, дизурії без циститу, тазового болю або партнера з підтвердженою інфекцією. Хламідійна інфекція - інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ), часто перебігає безсимптомно і може призводити до запального захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ). Далі використовуємо короткі форми ІПСШ і ЗЗОМТ; вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) згадуємо як частину ширшого тестування за ризиком.
Візуальний маршрут

1. Кого тестувати без симптомів
- Пропонувати скринінг сексуально активним молодим жінкам і жінкам старшого віку з підвищеним ризиком: новий партнер, кілька партнерів, партнер з ІПСШ, секс без презерватива або попередня ІПСШ.
- У вагітності хламідійну інфекцію тестують за віком і ризиком; при позитивному результаті потрібні безпечна схема лікування, контроль вилікування і повторне тестування пізніше у вагітності за ризиком.
- Не чекати симптомів: більшість інфекцій може бути безсимптомною, а ризик ЗЗОМТ і репродуктивних наслідків зростає при невиявленій або повторній інфекції.
2. Коли симптоми переводять у маршрут цервіциту або ЗЗОМТ
- Підозрювати при слизово-гнійних виділеннях із шийки, контактній кровоточивості, міжменструальній або посткоїтальній кровотечі, дизурії без бактеріального циститу, болю внизу живота або статевому контакті з інфікованим партнером.
- Огляд шийки і піхви потрібен для диференціації з гонококовою інфекцією, трихомоніазом, бактеріальним вагінозом, герпесом, поліпом, ектропіоном та неінфекційними причинами.
- Тазовий біль, болючість шийки при рухах, болючість матки або придатків, гарячка чи блювання - підстава перейти до маршруту ЗЗОМТ і почати лікування за клінікою, не очікуючи всіх результатів.
3. Зразок: молекулярний тест і ширше тестування за ризиком
- Оптимально використовувати валідований молекулярний тест із самостійно або клінічно взятого вагінального мазка; цервікальний або сечовий матеріал прийнятні за локальним протоколом лабораторії.
- Одночасно тестувати на гонококову інфекцію; за симптомами і ризиком додати трихомоніаз, сифіліс, ВІЛ, гепатити та інші ІПСШ. Тест на вагітність потрібен, якщо статус невідомий або планується терапія.
- Позитивний результат варто задокументувати разом із симптомами, вагітністю, обраною схемою, партнерським планом, датою завершення лікування і датою повторного тесту.
4. Лікування невагітної: ефективність і прихильність
Доксициклін 100 мг перорально 2 рази на добу 7 днів, якщо немає протипоказань. Пояснити важливість завершення курсу, нудоту/фоточутливість і взаємодії за локальною інструкцією.
Азитроміцин 1 г одноразово може бути альтернативою, але для ректальної інфекції доксициклін має перевагу. Обрати схему з урахуванням прихильності, локального протоколу і місця інфекції.
Найчастіше причина - повторне зараження або нелікований партнер. Перевірити завершення курсу, утримання, партнера, новий контакт, час повторного тесту і диференціацію з Mycoplasma genitalium.
5. Вагітність: лікувати безпечно і підтвердити вилікування
- У вагітності доксициклін не використовують. Базовий варіант за міжнародними настановами - азитроміцин 1 г перорально одноразово; альтернативи й протипоказання звіряти з локальним акушерським протоколом.
- Контроль вилікування у вагітної планувати приблизно через 4 тижні після завершення лікування, а повторне тестування - приблизно через 3 місяці або в третьому триместрі, якщо ризик зберігається.
- Позитивний тест у вагітної потребує партнерського маршруту і пояснення ризиків для перебігу вагітності та новонародженого без залякування, але з чітким планом.
6. Партнери, утримання і безпечне повідомлення
- Сексуальних партнерів за останні приблизно 60 днів потрібно оцінити, протестувати і пролікувати за локальним протоколом. Останнього партнера лікують навіть якщо контакт був понад 60 днів тому.
- Пояснити утримання від сексу до завершення лікування пацієнткою і партнерами: після одноразової схеми - щонайменше 7 днів, після 7-денного курсу - до завершення курсу і зникнення симптомів.
- Якщо є ризик насильства або небезпечної реакції партнера, партнерське інформування планувати через безпечний маршрут, із документуванням ризику і пропозицією підтримки.
7. Повторний тест: не “контроль заради контролю”, а профілактика реінфекції
- У невагітної пацієнтки тест вилікування зазвичай не потрібен, якщо симптоми зникли, курс завершений і немає підозри на невдачу. Занадто ранній молекулярний тест може бути хибно позитивним.
- Повторне тестування після лікування рекомендують приблизно через 3 місяці, бо повторне зараження часте. Якщо 3 місяці неможливі, тестувати при наступному зверненні протягом року.
- Повернутися раніше при тазовому болю, гарячці, блюванні, вагітності з болем або кровотечею, стійкій контактній кровоточивості, алергічній реакції або якщо симптоми не зменшуються після завершення лікування.
