Затримка плаценти: третій період пологів, крововтрата і ручне відділення
Практичний маршрут для ситуації, коли плацента не народилась у безпечний часовий інтервал або кровотеча починається до її народження. Алгоритм допомагає не втратити час: оцінити крововтрату, підготувати команду, провести ручне відділення з адекватним знеболенням і паралельно тримати готовність до лікування первинної післяпологової кровотечі (ППК).
Візуальний маршрут

1. Назвати проблему вчасно: 30 хвилин або 60 хвилин
- Якщо третій період ведеться активно, затримку плаценти слід розглядати приблизно після 30 хвилин від народження дитини. Якщо третій період ведеться фізіологічно, орієнтиром є приблизно 60 хвилин.
- Не чекати формального порогу, якщо з’являється активна кровотеча, нестабільність, сильний біль, ознаки інверсії матки або підозра на прирощення плаценти. У такій ситуації час вимірюється не хвилинами до “діагнозу”, а швидкістю крововтрати.
- Одразу зафіксувати час народження дитини, час початку третього періоду, профілактичний утеротонік, спроби контрольованої тракції за пуповину і поточну крововтрату.
2. Спершу кров і гемодинаміка, потім “спокійна” тактика
- Оцінити об’єм і темп кровотечі, пульс, артеріальний тиск, сатурацію, свідомість, колір шкіри, біль, тонус матки і наповнення сечового міхура.
- Якщо кровотеча значна або стан погіршується, вести пацієнтку як первинну ППК: виклик команди, венозний доступ, аналізи, компоненти крові за показами, утеротоніки і готовність операційної.
- Якщо пацієнтка стабільна і кровотеча мінімальна, все одно не залишати її без плану: назвати дедлайн, відповідального лікаря і наступний крок.
3. Швидко відрізнити: відокремилась, затиснулась чи приросла
- Ознаки відокремлення плаценти, висота і форма матки, подовження пуповини та характер кровотечі допомагають зрозуміти, чи плацента вже відділилася і затрималась у нижньому сегменті або піхві.
- Не тягнути пуповину із силою. Надмірна тракція може сприяти інверсії матки, розриву пуповини або затримці часток плаценти.
- Подумати про прирощення плаценти, якщо плацента не відділяється, є попередній кесарів розтин, плацента previa, відома аномальна плацентація або раптово наростає кровотеча під час спроб відділення.
- Ультразвукове дослідження (УЗД) може допомогти при підозрі на залишки тканин або після народження плаценти, але не повинно затримувати операційну ескалацію при активній кровотечі.
4. Підготовка до втручання: доступ, команда, операційна готовність
Венозний доступ, об’єктивна оцінка крововтрати, загальний аналіз крові, група/сумісність за ризиком, катетер сечового міхура, контрольоване спорожнення міхура і повторна оцінка тонусу матки.
Акушер-гінеколог, анестезіолог, акушерка/операційна команда, готовність крові. Ручне відділення плаценти не проводити без адекватного знеболення або анестезії.
Активувати маршрут ППК, старший хірург, компоненти крові, інструментальна ревізія, тампонада, компресійні шви, судинна ескалація або гістеректомія за життєвими показами.
- Не використовувати рутинно введення утеротоніків через пупкову вену для лікування затримки плаценти: це не має бути заміною своєчасному ручному відділенню, якщо воно показане.
- Якщо до втручання є значна крововтрата, готувати операційну і кров до початку маніпуляції, а не після невдалої спроби.
5. Ручне відділення: не “на ліжку будь-якою ціною”, а контрольоване втручання
- Проводити ручне відділення в умовах, де доступні адекватне знеболення або анестезія, асептика, моніторинг, допомога команди і швидка операційна ескалація.
- Перед втручанням повторно назвати план: хто виконує, хто контролює крововтрату, хто вводить препарати, хто документує, що буде наступним кроком при підозрі на прирощення плаценти.
- Після народження плаценти уважно оглянути її цілісність: частки, оболонки, додаткова частка, крайові дефекти, незвична зона прикріплення.
- Антибіотикопрофілактику після ручного відділення або внутрішньоматкової ревізії визначати за локальним протоколом і інфекційним ризиком.
6. Якщо кровотеча триває: це вже маршрут первинної ППК
Оцінити тонус матки, спорожнити міхур, застосувати утеротоніки за локальним протоколом і не затримувати механічну або операційну ескалацію.
Якщо матка щільна, активно шукати розриви шийки, піхви, промежини, гематому, інверсію або розрив матки.
Підозрювати залишки тканин, якщо плацента неповна або кровотеча не відповідає тонусу матки. При прирощенні не форсувати відділення, залучати старшу хірургічну допомогу.
- Транексамову кислоту застосовувати рано при ППК відповідно до локального протоколу, якщо кровотеча клінічно значуща.
- Паралельно коригувати гіпотермію, ацидоз, гіпокальціємію і коагулопатію, якщо крововтрата стає масивною.
7. Після стабілізації: тканини, інфекція, анемія і план наступної вагітності
- Протягом перших годин контролювати тонус матки, лохії, артеріальний тиск, пульс, температуру, діурез, біль, запаморочення і повторну кровотечу.
- Документувати: час народження дитини, час народження плаценти, крововтрату, знеболення/анестезію, втручання, цілісність плаценти, препарати, компоненти крові, антибіотикопрофілактику і стан пацієнтки.
- За підозри на залишки тканин, інфекцію або повторну кровотечу - УЗД, аналізи, антибіотик/утеротонік або евакуація тканин за клінічною картиною.
- Після значущого епізоду обговорити з пацієнткою ризик повторення, раннє повідомлення в наступній вагітності, план пологів, місце розродження і потребу в оцінці плацентації.
