Алгоритми для практики

Короткі клінічні маршрути для лікаря: швидко знайти тему, звірити логіку дій, відкрити джерела і перейти до пов'язаних матеріалів Бібліотеки.

Поточний напрямок Акушерські ризики Тем: 95
Алгоритм

Прееклампсія і гіпертензивні розлади вагітності: від правильного артеріального тиску до розродження і післяпологового контролю

Практичний маршрут для вагітної або породіллі з підвищеним тиском: артеріальний тиск (АТ) у цьому алгоритмі оцінюємо не як окрему цифру, а разом із протеїнурією, ознаками ураження органів, тяжкістю стану, потребою в магнію сульфаті, антигіпертензивній терапії, фетальному моніторингу, розродженні та подальшому серцево-судинному спостереженні.

Візуальний маршрут

Інфографіка алгоритму прееклампсії та гіпертензивних розладів вагітності: правильне вимірювання артеріального тиску, протеїнурія, органні ознаки, тяжкий перебіг, фетальний моніторинг, магнію сульфат, антигіпертензивне лікування, план розродження і післяпологовий контроль.Повний розмір

1. Перший крок - не діагноз, а правильне вимірювання і повтор

  • АТ вимірювати правильно: відповідна манжета, сидячи або в стандартному положенні, рука на рівні серця, кілька хвилин спокою, повторне вимірювання при підвищенні. Одне випадкове число не замінює клінічної оцінки.
  • Поріг для настороженості - АТ 140/90 мм рт. ст. або вище. Систолічний 160 і/або діастолічний 110 мм рт. ст. - тяжкий діапазон, який потребує швидкого підтвердження, старшої команди і лікування, а не “контролю через тиждень”.
  • Одразу запитати про головний біль, зорові симптоми, біль в епігастрії/правому підребер'ї, задишку, набряк легень, нудоту/блювання, зменшення рухів плода, кровотечу, біль, судоми, неврологічні симптоми.
  • Якщо це перший візит або високий ризик, думати про профілактику: ацетилсаліцилова кислота у групах ризику після індивідуальної оцінки та кальцій у популяціях/пацієнток із низьким харчовим споживанням кальцію згідно з локальним протоколом.

2. Класифікувати: хронічна гіпертензія, гестаційна гіпертензія чи прееклампсія

  • До 20 тижнів або до вагітності - думати про хронічну гіпертензію чи вторинні причини. Після 20 тижнів новий АТ 140/90+ без органних ознак частіше відповідає гестаційній гіпертензії, але може еволюціонувати в прееклампсію.
  • Прееклампсія - це нова гіпертензія після 20 тижнів плюс протеїнурія або ознаки ураження органів матері. Відсутність протеїнурії не виключає прееклампсію, якщо є тромбоцитопенія, порушення функції нирок/печінки, набряк легень або неврологічні симптоми.
  • Мінімальна оцінка: сеча на протеїнурію за доступним валідованим методом, загальний аналіз крові і тромбоцити, креатинін, аспартатамінотрансфераза/аланінамінотрансфераза (АСТ/АЛТ), симптоми, оцінка плода за терміном. Якщо є біль, кровотеча або нестабільність - паралельно ширший акушерський/ургентний диференціал.
  • При хронічній гіпертензії нове погіршення АТ, протеїнурії або органних показників після 20 тижнів розглядати як прееклампсію на тлі хронічної гіпертензії, доки не доведено інше.

3. Визначити тяжкість: це вирішує темп дій

Негайно АТ 160/110+

Підтвердити швидко, забезпечити безпечне місце спостереження, венозний доступ за ситуацією, лабораторії, антигіпертензивне лікування і старшу акушерську/анестезіологічну команду.

Органи ГПТ-синдром, нирки, печінка, легені

Синдром гемолізу, підвищених печінкових ферментів і тромбоцитопенії (ГПТ-синдром), креатинін, АСТ/АЛТ, біль у правому підребер'ї/епігастрії, набряк легень або прогресуючі лабораторні зміни мають більшу вагу, ніж “білка небагато”.

Неврологія Голова, зір, судоми

Сильний головний біль, зорові симптоми, гіперрефлексія/клонус, сплутаність або судоми - сценарій для магнію сульфату і ургентного плану.

  • Окремо оцінити фетальні ознаки тяжкості: затримка росту плода (ЗРП), патологічна доплерометрія, патологічна кардіотокографія (КТГ) за терміном, маловоддя, відшарування плаценти або зменшення рухів плода.
  • Не затримувати лікування тяжкого АТ через очікування повного пакету аналізів. Лабораторії потрібні, але інсульт не чекає на АСТ.

4. Лікування: перша, друга і третя лінія мислення

1 лінія Антигіпертензивна терапія

Для неургентного контролю NICE орієнтує на лабеталол як перший вибір, ніфедипін якщо лабеталол не підходить, метилдопу якщо обидва не підходять. У тяжкому діапазоні потрібне швидке лікування за локальним внутрішньовенним або пероральним протоколом.

2 лінія Магнію сульфат при тяжкості

Магнію сульфат - препарат для профілактики або лікування судом при еклампсії чи тяжкій прееклампсії, особливо якщо є неврологічні симптоми або планується розродження в найближчий час.

3 лінія Розродження як лікування

Якщо стан матері або плода погіршується, медикаменти не “лікують плаценту”. Потрібен план розродження з акушерською, анестезіологічною і неонатальною командою.

  • Якщо термін передчасний і розродження ймовірне, не забути кортикостероїди для легень плода за терміном/протоколом, магнію сульфат для нейропротекції плода за відповідним гестаційним віком і план транспортування, якщо потрібен вищий рівень допомоги.
  • Уникати інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та блокаторів рецепторів ангіотензину II під час вагітності. Після пологів вибір препаратів змінюється, особливо з урахуванням грудного вигодовування.

5. Плід і плацента: стежити за ростом, доплерометрією і рухами

  • Фетальний моніторинг залежить від терміну, тяжкості та динаміки: УЗД росту, кількість вод, доплерометрія пуповинної артерії, кардіотокографія (КТГ) за терміном, оцінка рухів плода і частота повторів згідно з ризиком.
  • Плацентарна дисфункція може проявлятися раніше, ніж “критичний” материнський стан. ЗРП, патологічна доплерометрія або зменшення рухів плода можуть змінити план розродження.
  • Не використовувати фетальний “нормальний” тест як підставу ігнорувати тяжку материнську прееклампсію. Алгоритм має балансувати два ризики, але безпека матері є критичною.

6. Коли розроджувати: не календар, а материнсько-фетальний ризик

  • До 37 тижнів при стабільному стані часто намагаються виграти час для плода, але тільки якщо АТ контрольований, лабораторії стабільні, симптомів тяжкості немає, фетальний моніторинг прийнятний і є можливість близького спостереження.
  • Після 37 тижнів при гестаційній гіпертензії або прееклампсії зазвичай активно обговорюють розродження, бо користь продовження вагітності зменшується, а материнські ризики зростають.
  • Негайні або прискорені показання: еклампсія, неконтрольований тяжкий АТ, набряк легень, прогресуючий ГПТ-синдром або органна дисфункція, відшарування плаценти, нестерпний головний біль/зорові симптоми, значне погіршення плода або неможливість безпечного моніторингу.
  • Метод розродження визначається акушерською ситуацією. Прееклампсія сама по собі не завжди означає кесарів розтин, але тяжкість, термін, шийка матки, стан плода і потреба в швидкості змінюють вибір.

7. Після пологів: ризик не закінчується з плацентою

  • АТ може погіршитися після пологів, особливо на 3-6 день, тому післяпологовий контроль має бути запланований до виписки: контроль АТ, симптоми небезпеки, препарати, сумісність із лактацією, дату контакту і зрозумілий маршрут при високому тиску.
  • Негайно звертатися при сильному головному болю, зорових симптомах, задишці, болю в грудях, епігастральному/правобічному болю, судомах, вираженій слабкості, кровотечі або АТ у тяжкому діапазоні.
  • На 6-8 тижні - перегляд діагнозу, АТ, ниркова функція/протеїнурія за показаннями, перехід до сімейного лікаря/кардіолога при персистенції гіпертензії, обговорення довгострокового серцево-судинного ризику і профілактики в наступній вагітності.
  • У наступній вагітності важливий ранній прегравідарний або антенатальний план: контроль хронічної гіпертензії, безпечні препарати, ацетилсаліцилова кислота за ризиком, кальцій при низькому споживанні, базові лабораторії та рання маршрутизація.

Пов'язане навчання KDM