Прееклампсія і гіпертензивні розлади вагітності: від правильного артеріального тиску до розродження і післяпологового контролю
Практичний маршрут для вагітної або породіллі з підвищеним тиском: артеріальний тиск (АТ) у цьому алгоритмі оцінюємо не як окрему цифру, а разом із протеїнурією, ознаками ураження органів, тяжкістю стану, потребою в магнію сульфаті, антигіпертензивній терапії, фетальному моніторингу, розродженні та подальшому серцево-судинному спостереженні.
Візуальний маршрут

1. Перший крок - не діагноз, а правильне вимірювання і повтор
- АТ вимірювати правильно: відповідна манжета, сидячи або в стандартному положенні, рука на рівні серця, кілька хвилин спокою, повторне вимірювання при підвищенні. Одне випадкове число не замінює клінічної оцінки.
- Поріг для настороженості - АТ 140/90 мм рт. ст. або вище. Систолічний 160 і/або діастолічний 110 мм рт. ст. - тяжкий діапазон, який потребує швидкого підтвердження, старшої команди і лікування, а не “контролю через тиждень”.
- Одразу запитати про головний біль, зорові симптоми, біль в епігастрії/правому підребер'ї, задишку, набряк легень, нудоту/блювання, зменшення рухів плода, кровотечу, біль, судоми, неврологічні симптоми.
- Якщо це перший візит або високий ризик, думати про профілактику: ацетилсаліцилова кислота у групах ризику після індивідуальної оцінки та кальцій у популяціях/пацієнток із низьким харчовим споживанням кальцію згідно з локальним протоколом.
2. Класифікувати: хронічна гіпертензія, гестаційна гіпертензія чи прееклампсія
- До 20 тижнів або до вагітності - думати про хронічну гіпертензію чи вторинні причини. Після 20 тижнів новий АТ 140/90+ без органних ознак частіше відповідає гестаційній гіпертензії, але може еволюціонувати в прееклампсію.
- Прееклампсія - це нова гіпертензія після 20 тижнів плюс протеїнурія або ознаки ураження органів матері. Відсутність протеїнурії не виключає прееклампсію, якщо є тромбоцитопенія, порушення функції нирок/печінки, набряк легень або неврологічні симптоми.
- Мінімальна оцінка: сеча на протеїнурію за доступним валідованим методом, загальний аналіз крові і тромбоцити, креатинін, аспартатамінотрансфераза/аланінамінотрансфераза (АСТ/АЛТ), симптоми, оцінка плода за терміном. Якщо є біль, кровотеча або нестабільність - паралельно ширший акушерський/ургентний диференціал.
- При хронічній гіпертензії нове погіршення АТ, протеїнурії або органних показників після 20 тижнів розглядати як прееклампсію на тлі хронічної гіпертензії, доки не доведено інше.
3. Визначити тяжкість: це вирішує темп дій
Підтвердити швидко, забезпечити безпечне місце спостереження, венозний доступ за ситуацією, лабораторії, антигіпертензивне лікування і старшу акушерську/анестезіологічну команду.
Синдром гемолізу, підвищених печінкових ферментів і тромбоцитопенії (ГПТ-синдром), креатинін, АСТ/АЛТ, біль у правому підребер'ї/епігастрії, набряк легень або прогресуючі лабораторні зміни мають більшу вагу, ніж “білка небагато”.
Сильний головний біль, зорові симптоми, гіперрефлексія/клонус, сплутаність або судоми - сценарій для магнію сульфату і ургентного плану.
- Окремо оцінити фетальні ознаки тяжкості: затримка росту плода (ЗРП), патологічна доплерометрія, патологічна кардіотокографія (КТГ) за терміном, маловоддя, відшарування плаценти або зменшення рухів плода.
- Не затримувати лікування тяжкого АТ через очікування повного пакету аналізів. Лабораторії потрібні, але інсульт не чекає на АСТ.
4. Лікування: перша, друга і третя лінія мислення
Для неургентного контролю NICE орієнтує на лабеталол як перший вибір, ніфедипін якщо лабеталол не підходить, метилдопу якщо обидва не підходять. У тяжкому діапазоні потрібне швидке лікування за локальним внутрішньовенним або пероральним протоколом.
Магнію сульфат - препарат для профілактики або лікування судом при еклампсії чи тяжкій прееклампсії, особливо якщо є неврологічні симптоми або планується розродження в найближчий час.
Якщо стан матері або плода погіршується, медикаменти не “лікують плаценту”. Потрібен план розродження з акушерською, анестезіологічною і неонатальною командою.
- Якщо термін передчасний і розродження ймовірне, не забути кортикостероїди для легень плода за терміном/протоколом, магнію сульфат для нейропротекції плода за відповідним гестаційним віком і план транспортування, якщо потрібен вищий рівень допомоги.
- Уникати інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та блокаторів рецепторів ангіотензину II під час вагітності. Після пологів вибір препаратів змінюється, особливо з урахуванням грудного вигодовування.
5. Плід і плацента: стежити за ростом, доплерометрією і рухами
- Фетальний моніторинг залежить від терміну, тяжкості та динаміки: УЗД росту, кількість вод, доплерометрія пуповинної артерії, кардіотокографія (КТГ) за терміном, оцінка рухів плода і частота повторів згідно з ризиком.
- Плацентарна дисфункція може проявлятися раніше, ніж “критичний” материнський стан. ЗРП, патологічна доплерометрія або зменшення рухів плода можуть змінити план розродження.
- Не використовувати фетальний “нормальний” тест як підставу ігнорувати тяжку материнську прееклампсію. Алгоритм має балансувати два ризики, але безпека матері є критичною.
6. Коли розроджувати: не календар, а материнсько-фетальний ризик
- До 37 тижнів при стабільному стані часто намагаються виграти час для плода, але тільки якщо АТ контрольований, лабораторії стабільні, симптомів тяжкості немає, фетальний моніторинг прийнятний і є можливість близького спостереження.
- Після 37 тижнів при гестаційній гіпертензії або прееклампсії зазвичай активно обговорюють розродження, бо користь продовження вагітності зменшується, а материнські ризики зростають.
- Негайні або прискорені показання: еклампсія, неконтрольований тяжкий АТ, набряк легень, прогресуючий ГПТ-синдром або органна дисфункція, відшарування плаценти, нестерпний головний біль/зорові симптоми, значне погіршення плода або неможливість безпечного моніторингу.
- Метод розродження визначається акушерською ситуацією. Прееклампсія сама по собі не завжди означає кесарів розтин, але тяжкість, термін, шийка матки, стан плода і потреба в швидкості змінюють вибір.
7. Після пологів: ризик не закінчується з плацентою
- АТ може погіршитися після пологів, особливо на 3-6 день, тому післяпологовий контроль має бути запланований до виписки: контроль АТ, симптоми небезпеки, препарати, сумісність із лактацією, дату контакту і зрозумілий маршрут при високому тиску.
- Негайно звертатися при сильному головному болю, зорових симптомах, задишці, болю в грудях, епігастральному/правобічному болю, судомах, вираженій слабкості, кровотечі або АТ у тяжкому діапазоні.
- На 6-8 тижні - перегляд діагнозу, АТ, ниркова функція/протеїнурія за показаннями, перехід до сімейного лікаря/кардіолога при персистенції гіпертензії, обговорення довгострокового серцево-судинного ризику і профілактики в наступній вагітності.
- У наступній вагітності важливий ранній прегравідарний або антенатальний план: контроль хронічної гіпертензії, безпечні препарати, ацетилсаліцилова кислота за ризиком, кальцій при низькому споживанні, базові лабораторії та рання маршрутизація.
