Алгоритми для практики

Алгоритми для практики

Короткі клінічні маршрути для лікаря: швидко знайти тему, звірити логіку дій, відкрити джерела і перейти до пов'язаних матеріалів Бібліотеки.

Фільтри Усі теги
Поточний напрямок Репродукція й ендокринологія Тем: 6
Алгоритм

Синдром гіперстимуляції яєчників: тріаж, лікування і профілактика ризиків

Навчальний маршрут для лікаря, який бачить пацієнтку після стимуляції яєчників, тригера овуляції, пункції ооцитів або на ранніх термінах вагітності. Мета - швидко відрізнити легкий перебіг від потенційно небезпечного синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ), не пропустити тромбоз, дегідратацію, асцит і потребу в госпіталізації.

Візуальний маршрут

Інфографіка алгоритму синдрому гіперстимуляції яєчників: ризик після стимуляції, оцінка тяжкості, вага, діурез, аналізи крові, ультразвукове дослідження, тромбоз, госпіталізація і профілактика.

1. Коли підозрювати СГЯ

  • Підозрювати СГЯ у пацієнтки після контрольованої стимуляції яєчників, тригера овуляції або пункції ооцитів, особливо якщо є полікістозний фенотип яєчників, високий оваріальний резерв, велика кількість фолікулів або попередній епізод СГЯ.
  • Типові скарги: наростаюче здуття живота, біль або напруження внизу живота, нудота/блювання, швидкий набір ваги, зменшення діурезу, слабкість, задишка.
  • Ранній СГЯ частіше з'являється в перші дні після тригера, пізній - може посилюватися при настанні вагітності. Тому позитивний тест на вагітність не “пояснює” симптоми і не скасовує оцінку тяжкості.
  • Одразу уточнити: дата тригера/пункції, кількість отриманих ооцитів, чи був перенос ембріона, препарати підтримки, попередній СГЯ, вагітність, тромбози, тромбофілія, ожиріння, іммобілізація.

2. На першому контакті визначити тяжкість

Легкий або помірний перебіг

Дискомфорт, здуття, помірний біль, нудота без виснаження, пацієнтка п'є, сечовиділення збережене, гемодинаміка стабільна, немає задишки і вираженого асциту.

Тяжкий або критичний перебіг

Швидке погіршення, виражений біль/асцит, олігурія, дегідратація, блювання, задишка, гіпотензія/тахікардія, гемоконцентрація, порушення електролітів, креатиніну або підозра на тромбоз.

  • Зафіксувати вагу, частоту пульсу, артеріальний тиск, сатурацію, температуру, частоту дихання, діурез за останні години, ступінь болю і переносимість пероральної рідини.
  • Оцінити живіт: наростання окружності, перитонеальні симптоми, виражений асцит, ознаки перекруту придатків або внутрішньочеревної кровотечі.
  • Якщо симптоми не відповідають очікуваному післяпункційному дискомфорту, не списувати все на “норму після стимуляції”: паралельно думати про перекрут, кровотечу, інфекцію, апендицит, ниркову кольку та позаматкову вагітність.

3. Симптоми небезпеки - не чекати планового зв'язку з клінікою

  • Негайна ескалація потрібна при задишці, болю в грудях, кровохарканні, однобічному набряку/болю ноги, неврологічних симптомах, непритомності або вираженій тахікардії.
  • Так само небезпечні: діурез різко зменшується, пацієнтка не може пити через блювання, швидко росте вага або окружність живота, з'являється сильний однобічний біль, лихоманка, перитонеальні симптоми чи гемодинамічна нестабільність.
  • Вагітність, тяжкий СГЯ, значний асцит, гемоконцентрація, госпіталізація або іммобілізація підвищують ризик венозного тромбозу, тому маршрут має включати оцінку тромботичного ризику.

4. Мінімальне обстеження для рішення

  • Загальний аналіз крові з гематокритом, електроліти, креатинін/сечовина, печінкові проби, альбумін, коагулограма за клінічним контекстом; контроль динаміки важливіший за одиничну цифру.
  • Тест на вагітність або кількісний β-ХГЛ за таймінгом циклу; при болю/кровотечі - не забувати про позаматкову вагітність, навіть якщо пацієнтка була в програмі допоміжних репродуктивних технологій.
  • Ультразвукове дослідження малого таза і черевної порожнини: розмір яєчників, асцит, вільна рідина, ознаки перекруту/кровотечі; при задишці - оцінка плеврального випоту та респіраторного статусу за ресурсами закладу.
  • Пункцію асциту не робити “для діагнозу”. Вона потрібна як лікувальна процедура при значному симптомному асциті або респіраторному компромісі, бажано під ультразвуковим контролем і в команді, яка веде СГЯ.

5. Лікування: перша, друга і третя лінія

1 лінія: легкий перебіг

Амбулаторний контакт з репродуктологічною командою, пероральна рідина за спрагою, звичайне харчування, парацетамол для болю, протиблювотні за потреби, щоденна вага, орієнтир діурезу і чіткий список симптомів небезпеки.

2 лінія: помірний/тяжкий перебіг

Денний стаціонар або госпіталізація: повторні огляди, контроль гематокриту, електролітів і креатиніну, корекція рідини, протиблювотні, знеболення, профілактика тромбозу за ризиком, лікувальна пункція асциту при показаннях.

  • 3 лінія: критичний перебіг. Інтенсивне спостереження, мультидисциплінарна команда, контроль балансу рідини, корекція внутрішньосудинного об'єму, респіраторна підтримка за потреби, пошук тромбозу/емболії та інвазивні втручання тільки за показаннями.
  • Нестероїдні протизапальні препарати використовувати обережно або уникати при дегідратації, олігурії чи порушенні функції нирок; пріоритет - безпечне знеболення і корекція причини погіршення.
  • Каберголін, антагоністичні протоколи, зміна типу тригера і стратегія “заморозити всі ембріони” належать переважно до профілактики/репродуктологічного планування, а не до самостійного призначення поза командою, яка веде цикл.

6. Тромбоз і вагітність: окремий маршрут безпеки

  • При тяжкому СГЯ оцінювати потребу в низькомолекулярному гепарині (НМГ) за локальним протоколом, з урахуванням вагітності, госпіталізації, іммобілізації, гемоконцентрації, попереднього тромбозу, тромбофілії та кровотечі.
  • Якщо є підозра на тромбоз або тромбоемболію легеневої артерії, діяти за ургентним тромбозним маршрутом, а не чекати, доки “пройде СГЯ”.
  • У разі вагітності симптоми можуть тривати довше й наростати під впливом хоріонічного гонадотропіну, тому контроль має бути щільнішим, а межа для госпіталізації - нижчою.

7. Після стабілізації: план на майбутній цикл

  • Задокументувати тяжкість СГЯ, максимальну вагу/діурез, лабораторні зміни, наявність асциту, потребу в госпіталізації, пункції, НМГ, тривалість симптомів і чи настала вагітність.
  • Перед наступною стимуляцією репродуктолог має переглянути протокол: нижча стартова доза, антагоністичний протокол, інший тригер, каберголін за показаннями, стратегія без свіжого переносу або інші профілактичні рішення.
  • Пацієнтка повинна мати письмовий план: куди звертатися вночі/у вихідні, які симптоми небезпечні, як вести вагу/діурез і хто координує між репродуктологічною клінікою та стаціонаром.

Пов'язане навчання KDM

Підпишіться на наші новини про нові чудові події!

0
    Ваше замовлення
    Ваш кошик порожній
      Застосувати купон