Диспареунія у жінок: поверхневий і глибокий біль без втрати причини
Диспареунія - це біль, що виникає перед, під час або після статевого акту. Алгоритм допомагає швидко розділити поверхневий і глибокий біль, не пропустити небезпеку, оцінити вульву, присінок піхви, тазове дно, ендометріоз, сечовий міхур і генітоуринарний синдром менопаузи.
Візуальний маршрут

1. Спочатку визначити, чи є симптоми небезпеки
- Терміново оцінити пацієнтку при новому різкому тазовому болю, підозрі на вагітність або позаматкову вагітність, гарячці, гнійних виділеннях, перитонеальних симптомах, значній кровотечі або травмі.
- Не відкладати дообстеження при посткоїтальній кровотечі, постменопаузальній кровотечі, виразці або утворенні вульви, швидкому прогресуванні симптомів, втраті ваги, гематурії чи крові в калі.
- Якщо біль раптово змінився або приєдналися системні симптоми, спочатку працювати як із гострим тазовим болем або інфекційним процесом, а не як із “звичною” диспареунією.
- Окремо запитати про небажаний або примусовий сексуальний контакт, насильство, страх перед оглядом і потребу в супроводі. Безпечна комунікація є частиною клінічного маршруту.
2. Розділити поверхневий і глибокий біль
Біль при вході, дотику, введенні тампона або дзеркал; печіння, різь, сухість, тріщини, подразнення, болючість присінка піхви. Часті причини: вульводинія, вестибулодинія, дерматози, кандидоз, генітоуринарний синдром менопаузи, післяпологові рубці, гіпертонус тазового дна.
Біль при глибокому проникненні, у певних позиціях, із віддачею в поперек або низ живота, часто з дисменореєю, дизхезією, сечовими симптомами або безпліддям. Думати про ендометріоз, аденоміоз, утворення придатків, спайки, хронічний тазовий біль або сечовий міхур.
- Запитати про час появи болю: з першого статевого досвіду, після пологів, операції, інфекції, менопаузи, нового партнера, травми або періоду без статевого життя.
- Уточнити, чи біль триває після акту, чи є кровотеча, свербіж, виділення, сухість, часте сечовипускання, біль при дефекації або циклічний патерн.
- Оцінювати не тільки інтенсивність болю, а й уникання статевого життя, страх очікування болю, вплив на пару і якість життя.
3. Огляд вульви, присінка піхви і слизової
- Огляд має бути повільним, із поясненням кожного кроку і можливістю зупинити процедуру. Для частини пацієнток повний огляд у перший візит не є обов’язковим, якщо біль або страх надто сильні.
- Оцінити шкіру вульви: еритема, тріщини, білі бляшки, рубці, ерозії, виразки, контактний дерматит, ознаки склерозивного лишаю, червоного плоского лишаю або неоплазії.
- Виконати пробу ватною паличкою по присінку піхви для локалізації болючості. Локальний біль при легкому дотику підтримує підозру на вестибулодинію.
- Оцінити сухість, крихкість слизової, кровоточивість при дотику, втрату складчастості, біль після менопаузи або під час лактації. Перша поява терміна: генітоуринарний синдром менопаузи (ГСМ); далі можна використовувати ГСМ.
- Якщо є виділення, запах, свербіж або печіння, провести цільову оцінку вульвовагініту, а не призначати повторні емпіричні протигрибкові курси без підтвердження.
4. Не пропустити тазове дно
- Підозрювати гіпертонус м’язів тазового дна при болю під час огляду, неможливості розслабити м’язи, болю при введенні, відчутті “спазму”, частому сечовипусканні без інфекції або закрепах.
- Оцінити болючість леваторних м’язів, обтураторних м’язів, рубців після пологів або операцій, координацію скорочення і розслаблення.
- Не радити автоматично вправи на стискання м’язів тазового дна, якщо є гіпертонус. Часто потрібні навчання розслабленню, дихання, поступова десенситизація і фізична терапія тазового дна.
- Якщо біль супроводжується печінням, прострілами, онімінням або алодинією, думати про нейропатичний компонент і потребу в командному маршруті.
5. Для глибокого болю шукати ендометріоз, сечовий міхур і кишківник
- При дисменореї, циклічному болю, болю при дефекації, болю під час глибокого проникнення або безплідді перейти до маршруту ендометріозу.
- Початкове ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза допомагає оцінити ендометріому, аденоміоз, міому, утворення придатків і частину ознак глибокого процесу. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) корисна при підозрі на глибокий ендометріоз або складне хірургічне планування.
- Якщо біль пов’язаний із наповненням сечового міхура, частим сечовипусканням, нічними позивами або стерильними посівами, паралельно відкрити маршрут больового синдрому сечового міхура.
- При болю, пов’язаному з дефекацією, закрепами, діареєю, здуттям або кров’ю у калі, залучити кишковий напрям і не пояснювати все лише “гінекологією”.
6. Лікування: перша, друга і третя лінія
Пояснити знайдений фенотип болю, тимчасово уникати провокуючих практик, використовувати лубриканти і зволожувачі, лікувати підтверджену інфекцію або дерматоз, коригувати подразники, підтримувати комунікацію в парі.
При ГСМ - місцева естрогенна терапія або інші локально доступні неестрогенні опції за протипоказаннями. При ендометріоз-подібному патерні - гормональна супресія, якщо вагітність зараз не планується. При гіпертонусі - фізична терапія тазового дна.
При вестибулодинії, нейропатичному болю або стійкій диспареунії розглядати препарати для нейропатичного болю, психологічну підтримку, сексологічне консультування, спеціаліста з болю або цільове хірургічне лікування лише за чіткими показаннями.
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть допомагати при запальному або циклічному компоненті, але не мають бути єдиною відповіддю при вестибулодинії, гіпертонусі тазового дна або ГСМ.
- При дерматозах вульви важливо лікувати діагноз, а не лише “свербіж”: для склерозивного лишаю потрібен потужний місцевий кортикостероїд і довгостроковий нагляд.
- При підозрі на ендометріоз операція має бути цільовою і командною, а не діагностичною лапароскопією “на всяк випадок”.
7. Контроль: вимірювати не лише біль, а й повернення функції
- Планувати контроль через 6-12 тижнів: інтенсивність болю, можливість огляду, сексуальна функція, сухість, сечові й кишкові симптоми, побічні ефекти лікування і цілі пацієнтки.
- Якщо поверхневий біль не зменшується після лікування інфекції, корекції подразників або місцевої терапії, повернутися до оцінки вульви, присінка піхви і тазового дна.
- Якщо глибокий біль прогресує або поєднується з безпліддям, ендометріомою, підозрою на глибокий ендометріоз чи утворенням малого таза, не затягувати направлення до відповідної команди.
- Пояснити, що диспареунія часто потребує кількох паралельних втручань, але зміни краще вводити поетапно, щоб розуміти, що саме допомагає.
