Гемоліз, печінкові ферменти і тромбоцити: ГПТ-синдром у вагітності й після пологів
Маршрут для пацієнтки після 20 тижнів вагітності, у пологах або після пологів із болем у правому підребер’ї чи епігастрії, нудотою, блюванням, головним болем, підвищеним артеріальним тиском (АТ), погіршенням стану або лабораторними змінами. Синдром гемолізу, підвищених печінкових ферментів і тромбоцитопенії (ГПТ-синдром) - тяжкий варіант прееклампсії, доки не доведено інше.
Візуальний маршрут

1. Підозрювати ГПТ-синдром навіть без “класичного” високого тиску
- Підозрюйте ГПТ-синдром після 20 тижнів вагітності, у пологах або після пологів при болю в епігастрії чи правому підребер’ї, нудоті, блюванні, головному болю, зорових симптомах, нездужанні, болю в плечі, кровотечі, синцях або раптовому погіршенні стану.
- Високий АТ і білок у сечі підтримують діагноз, але їх відсутність не має заспокоювати, якщо є тромбоцитопенія, підвищені печінкові ферменти або ознаки гемолізу.
- Одразу оцініть життєві показники: АТ, пульс, сатурацію кисню, температуру, свідомість, біль, діурез, ознаки кровотечі, набряку легень або неврологічних симптомів.
- Якщо біль сильний, постійний або наростає, думайте про печінкову гематому чи розрив капсули печінки. Це рідко, але потребує негайної старшої команди і візуалізації після стабілізації.
2. Аналізи: не чекати, поки симптоми стануть “очевидними”
- Візьміть кров негайно: загальний аналіз крові з тромбоцитами, печінкові ферменти, білірубін, креатинін, лактатдегідрогеназу, мазок крові або інші маркери гемолізу за локальним протоколом, групу крові та проби сумісності.
- Оцініть коагуляцію, якщо є кровотеча, відшарування плаценти, дуже низькі тромбоцити, підозра на дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВЗ) або планується операційне розродження.
- Повторюйте лабораторії серійно. При ГПТ-синдромі показники можуть швидко погіршуватися до пологів і в перші 24-48 годин після пологів.
- Паралельно виключайте диференціальні причини: гострий жировий гепатоз вагітних, вірусний гепатит, жовчну патологію, тромботичну мікроангіопатію, сепсис, панкреатит, апендицит або інший гострий живіт.
3. Визначити рівень ризику: кров, анестезія, інтенсивна терапія
При низьких тромбоцитах, ДВЗ, відшаруванні плаценти, кесаревому розтині або активній кровотечі потрібні проби сумісності, доступ до тромбоцитів, плазми, фібриногену або кріопреципітату за протоколом.
Рішення про спінальну або епідуральну анестезію залежить від рівня й тенденції тромбоцитів, коагуляції, кровотечі та локального анестезіологічного протоколу.
Відділення інтенсивної терапії (ВІТ) потрібне при судомах, набряку легень, ДВЗ, нирковій недостатності, тяжкій гіпертензії, масивній кровотечі або потребі у складній інфузійній підтримці.
- Не відкладайте виклик анестезіолога до моменту операції. При ГПТ-синдромі саме тенденція тромбоцитів і коагуляції визначає безпечний шлях знеболення та операційний ризик.
- Якщо є підозра на відшарування плаценти, біль у животі, кровотеча або патологічне серцебиття плода, оцінюйте матір і плід паралельно, але пріоритет стабілізації матері лишається першим.
4. Магній і АТ: вести як тяжку прееклампсію, якщо немає іншого пояснення
- Якщо є тяжкі ознаки прееклампсії, неврологічні симптоми, судоми або високий ризик судом, призначте магнію сульфат за протоколом і контролюйте дихання, рефлекси, діурез та ознаки токсичності.
- Стійкий АТ 160/110 мм рт. ст. або вище лікуйте невідкладно антигіпертензивним протоколом. Магнію сульфат не є препаратом для зниження АТ.
- Контролюйте рідину обережно. У ГПТ-синдромі, як і при тяжкій прееклампсії, надлишкова інфузія може погіршити набряк легень.
- Кортикостероїди для зрілості легень плода можуть бути доречні, якщо термін дозволяє і стан матері стабільний, але не мають затримувати розродження при нестабільності. Високодозові стероїди для “лікування” ГПТ-синдрому не повинні замінювати стабілізацію і розродження.
5. Плід і розродження: не чекати нормалізації тромбоцитів
- Після стабілізації матері оцініть плід: рухи, серцебиття, кардіотокографія (КТГ) у життєздатному терміні, передлежання, плацента, термін, ріст і води за потреби. КТГ не має затримувати невідкладну допомогу матері.
- ГПТ-синдром зазвичай потребує розродження після стабілізації, особливо після 34 тижнів або при погіршенні стану матері чи плода. Рішення про шлях залежить від терміну, шийки матки, передлежання, рубця, кровотечі, коагуляції та доступності операційної команди.
- Якщо вагінальні пологи близькі і стан стабілізований, вагінальний шлях може бути безпечним. Якщо є материнська нестабільність, патологічна КТГ, відшарування плаценти, несприятлива шийка або акушерські протипоказання, потрібен операційний маршрут.
- Неонатолог має знати термін, магній, кортикостероїди, стан плода, причину розродження і можливу потребу новонародженого в підтримці.
6. Після пологів: 24-48 годин можуть бути найризикованішими
- Продовжуйте активний моніторинг після пологів: АТ, симптоми, діурез, сатурація, біль, кровотеча, тромбоцити, печінкові ферменти, креатинін і коагуляція за клінікою. Показники можуть погіршитися в першу добу після народження.
- Підтримуйте готовність до післяпологової кровотечі: утеротоніки, транексамова кислота за показами, компоненти крові, контроль джерела кровотечі та команда.
- Перед випискою пацієнтка має отримати письмові симптоми негайного повернення: головний біль, зорові симптоми, біль під ребрами, задишка, біль у грудях, кровотеча, слабкість, судоми або різке погіршення самопочуття.
- Після відновлення обговоріть майбутній ризик: раннє спостереження в наступній вагітності, профілактика прееклампсії аспірином за показами, контроль АТ і довгостроковий серцево-судинний ризик.
