Гострий пієлонефрит у невагітної жінки: посів, старт антибіотика, госпіталізація і контроль 48-72 год
Маршрут для дорослої невагітної пацієнтки з підозрою на верхню інфекцію сечових шляхів (ІСШ): біль у боці, гарячка, озноб, нудота, блювання або системне погіршення. Акцент: не вести як “простий цистит”, виключити вагітність, взяти посів сечі до антибіотика, оцінити сепсис та обструкцію і вчасно перейти до стаціонару.
Візуальний маршрут

1. Коли думати про пієлонефрит
- Пієлонефрит підозрювати при болю у боці або болючості в ділянці нирки, гарячці, ознобі, нудоті, блюванні, системному погіршенні на тлі дизурії, частих позивів або позитивного аналізу сечі.
- Відсутність дизурії не виключає пієлонефрит. Верхня ІСШ може початися із гарячки, болю у боці й загальної слабкості, особливо у старших або імунокомпрометованих пацієнток.
- Якщо є лише дизурія і часті позиви без гарячки, болю у боці, блювання та системних симптомів, імовірніше це нижній цистит, а не пієлонефрит.
- Одразу оцінити тяжкість: артеріальний тиск, пульс, температура, частота дихання, сатурація, рівень свідомості, ознаки зневоднення і можливість приймати рідину та ліки перорально.
2. Вагітність і ситуації, де амбулаторний маршрут небезпечний
- Усім пацієнткам репродуктивного віку з підозрою на пієлонефрит перевірити вагітність, якщо статус неочевидний. Вагітність переводить у окремий маршрут із нижчим порогом госпіталізації.
- Стаціонар або термінове направлення потрібні при гіпотензії, тахікардії, сплутаності, септичній картині, блюванні або неможливості приймати ліки, вираженому зневодненні, сильному болю, вагітності, імуносупресії, значній хворобі нирок або підозрі на обструкцію.
- Підозра на камінь або обструкцію: колікоподібний біль, анурія або різке зменшення сечі, єдина нирка, відомий камінь, гідронефроз в анамнезі, сильний біль без відповіді на лікування.
- Пацієнтка має отримати чіткий план: де лікується, коли повторний контакт, які симптоми означають негайне звернення.
3. Посів сечі та базові тести
- Посів сечі бажано взяти до першої дози антибіотика, якщо це не затримує лікування. Результат потрібен для корекції терапії, особливо при тяжкому перебігу, рецидиві або резистентності.
- Загальний аналіз сечі або тест-смужка підтримують діагноз, але не замінюють посів при пієлонефриті.
- За тяжкістю додати загальний аналіз крові, креатинін, електроліти, маркери запалення, лактат при підозрі на сепсис, гемокультури при госпіталізації або септичній картині.
- Якщо є вагінальні виділення, тазовий біль, новий партнер або ризик ІПСШ, паралельно оцінити цервіцит/вульвовагініт. Не кожна дизурія з гарячкою є суто урологічною.
4. Чи можна лікувати амбулаторно?
- Амбулаторний маршрут можливий лише якщо пацієнтка стабільна, не вагітна, може пити й приймати ліки, не має ознак сепсису, обструкції, тяжкої супутньої патології або високого ризику ускладнень.
- Навіть при амбулаторному маршруті антибіотик починають одразу після взяття посіву, а не чекають результатів.
- Потрібен контрольний контакт протягом 48-72 годин або раніше при погіршенні. Без такого контролю амбулаторне лікування пієлонефриту небезпечне.
- Якщо є сумнів щодо стабільності, прихильності, соціальної безпеки або доступу до повторного огляду, краще нижчий поріг до стаціонару.
5. Лікування: перша, друга і третя лінія
Пероральний антибіотик із доброю тканиною концентрацією в нирці за локальним протоколом і резистентністю. Часто розглядають ципрофлоксацин або левофлоксацин, якщо ризик резистентності прийнятний і немає протипоказань.
Одноразова стартова парентеральна доза, наприклад цефтріаксон або аміноглікозид за протоколом, може бути потрібна перед пероральним продовженням, доки немає результатів посіву.
Триметоприм-сульфаметоксазол або пероральний бета-лактамний антибіотик використовувати переважно тоді, коли є чутливість або чітка локальна рекомендація. Якщо старт емпіричний, часто потрібна початкова парентеральна доза.
Внутрішньовенний антибіотик за локальним протоколом, інфузійна підтримка, контроль стану, корекція за посівом і урологічний контроль джерела інфекції при обструкції або абсцесі.
- Нітрофурантоїн і фосфоміцин не підходять для лікування пієлонефриту, бо не дають достатньої тканинної концентрації в нирці.
- Тривалість лікування залежить від препарату, тяжкості, відповіді та посіву. Не скорочувати курс “як при циститі”.
6. Контроль через 48-72 години
- Очікувати клінічного покращення протягом 48-72 годин: менше гарячки, болю, нудоти, кращий загальний стан і здатність пити.
- Якщо покращення немає, симптоми наростають або посів показав резистентність, потрібні перегляд антибіотика, оцінка прихильності, повторний огляд і пошук ускладнень.
- Якщо пацієнтка лікувалась амбулаторно і не покращується, поріг до госпіталізації має бути низьким.
- Після результату посіву звузити антибіотик, якщо можливо, і задокументувати чутливість для майбутніх епізодів.
7. Коли потрібна візуалізація або уролог
- Візуалізація потрібна при підозрі на обструкцію, камінь, абсцес, єдину нирку, гостре погіршення, сепсис, нетипову картину або відсутність покращення за 48-72 години.
- Метод залежить від доступності й клініки: ультразвукове дослідження (УЗД) нирок і сечових шляхів для гідронефрозу/обструкції; комп’ютерна томографія (КТ) при складному перебігу, камені, абсцесі або нечіткій картині.
- Уролог потрібен при обструкції, камені з інфекцією, абсцесі, емфізематозній інфекції, рецидивному пієлонефриті, аномаліях сечових шляхів або відсутності відповіді на адекватну терапію.
- У документації фіксувати: вагітність виключена або ні, ознаки сепсису, результат аналізу/посіву, антибіотик і причину вибору, критерії госпіталізації, план 48-72 год, показання до візуалізації.
