Алгоритми для практики

1. Коли думати про гостру затримку сечі

• Типова картина: пацієнтка не може помочитися, має болючий або напружений низ живота, сильний позив без сечі, часті малі порції, слабкий струмінь або нове підтікання через переповнення.
• Після пологів, регіонарної анестезії, операції або на тлі сильного болю затримка може бути майже безболісною, тому важливо питати не лише про біль, а й про час останнього сечовипускання та об’єм.
• Уточнити: вагітність, пологи, операції на тазі, пролапс, нетримання, ботулотоксин у сечовий міхур, неврологічні хвороби, закреп, діабет, нові ліки та вживання опіоїдів.
• Не плутати з частими позивами при циститі: при затримці головна проблема - неможливість спорожнити міхур або велика залишкова сеча.

2. Перша дія: підтвердити переповнення і спорожнити міхур

• Якщо доступний скан сечового міхура, оцінити об’єм до втручання. Якщо скан недоступний, а клініка очевидна і пацієнтці боляче, не затримувати спорожнення.
• Стерильне спорожнення сечового міхура дає діагноз і лікування одночасно: зафіксувати об’єм сечі, колір, біль до/після, чи є кров, гарячка або ознаки інфекції.
• Великий об’єм після спорожнення, повторна затримка, ниркова недостатність, гідронефроз або інфекційна картина підвищують ризик і потребують спеціалізованого плану.
• Після декомпресії контролювати самопочуття, біль, діурез і, за потреби, електроліти/креатинін, особливо якщо затримка була тривалою або об’єм дуже великий.

3. Ознаки небезпеки: кого не можна вести “планово”

• Неврологічні червоні прапорці: нова слабкість ніг, оніміння промежини, порушення контролю калу, сильний біль у спині, травма хребта або підозра на синдром кінського хвоста. Це терміновий неврологічний/нейрохірургічний маршрут.
• Уролог терміново потрібен при неможливості спорожнити міхур, травмі уретри або таза, значній гематурії зі згустками, підозрі на обструкцію верхніх сечових шляхів, єдиній нирці, анурії, гострому підвищенні креатиніну або гідронефрозі.
• Гарячка, озноб, тахікардія, гіпотензія або системне погіршення можуть означати інфекцію сечових шляхів із ризиком сепсису. Не обмежуватися лише дренуванням.
• Після операції або пологів насторожують сильний біль, наростаючий набряк/гематома, кровотеча, підозра на травму сечових шляхів або неможливість контролювати біль і блювання.

4. Пошук причини у гінекологічній практиці

• Післяпологово: регіонарна анестезія, тривалі пологи, інструментальні пологи, значна травма промежини, набряк, біль, переповнення міхура або післяпологова інфекція.
• Після операції: анестезія, опіоїди, біль, вагінальні тампони/пакування, операції з приводу пролапсу або нетримання, набряк, гематома, надмірне натягнення слінгу або інша механічна причина.
• Пролапс тазових органів: цистоцеле, апікальний пролапс або проциденція можуть перегинати вихід із міхура і давати затримку, інфекції та гідронефроз.
• Ліки: антихолінергічні препарати, опіоїди, деякі антидепресанти, антигістамінні, деконгестанти, міорелаксанти та препарати, що погіршують спорожнення.
• Інші причини: інфекція, камінь, закреп, біль, діабетична нейропатія, розсіяний склероз, ураження спинного мозку, пухлинна або післяпроменева патологія.

5. Мінімальні тести після стабілізації

• Аналіз сечі і посів за симптомами або ризиком інфекції. Якщо є гарячка, вагітність, післяопераційний стан або катетер, поріг до посіву нижчий.
• Тест на вагітність у репродуктивному віці, якщо статус неочевидний. Вагітність змінює причини, безпечні ліки та маршрут візуалізації.
• Креатинін і електроліти при великому об’ємі затримки, підозрі на тривалу обструкцію, єдиній нирці, хворобі нирок, гідронефрозі, інфекційній картині або системному погіршенні.
• Ультразвукове дослідження (УЗД) нирок і сечових шляхів потрібне при підозрі на гідронефроз, хронічну або повторну затримку, ниркову недостатність, значний пролапс або невідповідність симптомів.

6. Лікування: перша, друга і третя лінія

7. Контроль і інструкції пацієнтці

• Пояснити, що повторне неможливе сечовипускання, наростання болю над лоном, гарячка, озноб, біль у спині, слабкість ніг, оніміння промежини або кров зі згустками потребують негайного звернення.
• Після проби без катетера бажано мати документований об’єм сечовипускання і залишкову сечу, особливо після операцій з приводу пролапсу/нетримання, після пологів або при неврологічному анамнезі.
• Якщо потрібна ПСК, пацієнтка має отримати навчання, частоту, критерії звернення, правила гігієни і план повторної оцінки. Не залишати це “усною рекомендацією”.
• Документувати: час останнього сечовипускання, об’єм при спорожненні, аналіз сечі, причину підозри, червоні прапорці, рішення щодо катетера/ПСК, дату проби без катетера і план контролю.