Генітальні виразки і герпес у жінок: тестувати герпес і сифіліс, лікувати перший епізод швидко
Практичний маршрут для пацієнтки з болючими або неболючими виразками, везикулами, тріщинами чи ерозіями вульви, піхви або шийки матки. Найчастіші інфекційні причини - вірус простого герпесу (ВПГ) і сифіліс; також потрібно думати про інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), і запропонувати тест на вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Далі використовуємо короткі форми ВПГ, ІПСШ і ВІЛ.
Візуальний маршрут

1. Описати ураження і не ставити діагноз лише “на око”
- Оглянути вульву, присінок, піхву, шийку, періанальну ділянку і рот за симптомами. Зафіксувати: болючість, везикули, ерозії, виразки, індурацію, некроз, виділення, контактну кровоточивість, лімфовузли, гарячку, дизурію або затримку сечі.
- Болючі згруповані везикули або ерозії підтримують ВПГ, але атипові прояви часті. Неболюча щільна виразка підозріла на сифіліс, проте змішані інфекції й травма можливі одночасно.
- Запитати про вагітність, нових або кількох партнерів, попередні ІПСШ, імуносупресію, ВІЛ-статус, сексуальне насильство, сильний біль, неможливість сечовипускання, очні симптоми або неврологічні ознаки.
2. Мінімальні тести: ураження, сифіліс і ВІЛ
- З активного ураження взяти молекулярний тест або культуру на ВПГ, якщо доступно. Найкращий матеріал - свіжа везикула або волога ерозія; негативний результат не повністю виключає герпес, особливо якщо ураження старе або сухе.
- Взяти серологію сифілісу: трепонемний і нетрепонемний тести за локальним алгоритмом лабораторії. Якщо підозра висока, не чекати ідеальної клінічної картинки.
- Запропонувати тест на ВІЛ та оцінити хламідійну, гонококову інфекцію, трихомоніаз, гепатити й інші ІПСШ за анамнезом, оглядом і локальним протоколом.
3. Якщо сифіліс можливий або підтверджений - стадіювати і не губити вагітність
- При позитивній серології визначити стадію, симптоми вторинного сифілісу, неврологічні/очні ознаки, дату ймовірного зараження, попереднє лікування і титр нетрепонемного тесту для подальшого контролю.
- Лікування сифілісу вести за стадією; базовим препаратом у більшості сценаріїв є бензатин бензилпеніцилін. Якщо є вагітність, перейти до окремого алгоритму сифілісу у вагітності й не замінювати пеніцилін нефіксованими альтернативами.
- При неврологічних, очних симптомах, підозрі на нейросифіліс або складному серологічному сценарії потрібна ескалація до спеціаліста з ІПСШ/інфекційних хвороб.
4. Герпес: перший епізод лікувати одразу, рецидиви - за сценарієм
Почати противірусну терапію якомога раніше: ацикловір 400 мг перорально 3 рази на добу 7-10 днів, або валацикловір 1 г 2 рази на добу 7-10 днів, або фамцикловір 250 мг 3 рази на добу 7-10 днів. Подовжити курс, якщо ураження не загоїлися повністю.
Епізодичне лікування найкраще працює, якщо почати в продромі або в перші 24 години висипу. Схему обрати за локальним протоколом і доступністю; пацієнтці варто мати план старту лікування до появи повного висипу.
Обговорити щоденну супресивну терапію, якщо рецидиви часті, тяжкі, психологічно значущі або є потреба зменшити ризик передачі партнеру. Типові варіанти: ацикловір 400 мг 2 рази на добу, валацикловір 500 мг або 1 г 1 раз на добу; дозування звіряти з локальним протоколом і функцією нирок.
5. Вагітність, імуносупресія і тяжкий перебіг - окремий рівень уваги
- У вагітності будь-який перший епізод генітального герпесу або нові виразки потребують акушерського маршруту: термін вагітності, симптоми, лікування, план пологів і профілактика неонатального ризику.
- Ацикловір широко використовується у вагітності; вибір схеми, потреба в супресії наприкінці вагітності та тактика пологів мають звірятися з акушерським протоколом.
- Негайно ескалувати при затримці сечі, дисемінованих ураженнях, сильному системному стані, менінгеальних симптомах, очних симптомах, імуносупресії або неможливості перорального лікування.
6. Партнери, утримання і пояснення без стигми
- Пояснити утримання від сексу під час активних уражень або продрому і до повного загоєння. Презервативи знижують ризик передачі ВПГ та інших ІПСШ, але не прибирають його повністю, бо виділення вірусу може бути безсимптомним.
- Партнерів інформувати безпечно: при сифілісі, гонореї, хламідійній інфекції чи трихомоніазі потрібен окремий партнерський маршрут за локальним протоколом; при герпесі - консультування, симптоми і тестування за показами.
- Якщо є ризик насильства або небезпечної реакції партнера, план повідомлення робити через безпечний маршрут із документуванням ризику та пропозицією підтримки.
7. Контроль: результат тестів, загоєння і “червоні” сценарії
- У плані зафіксувати: вигляд уражень, локалізацію, які тести взято, вагітність, ВІЛ-статус або пропозицію тестування, почату терапію, партнерський маршрут і критерії негайного звернення.
- Переглянути пацієнтку або результати: якщо ВПГ підтверджено - пояснити рецидиви, продром, епізодичний старт терапії та профілактику передачі; якщо сифіліс підтверджено - завершити стадіювання, лікування і титровий контроль.
- Виразка, що не гоїться, однобічне ущільнення, пігментована/кровоточива ділянка, некроз, підозра на рак вульви або негативні інфекційні тести при стійкому ураженні - показання до біопсії або направлення до спеціаліста.
