Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) у вагітності: терапія, вірусне навантаження, пологи і профілактика дитині
Практичний маршрут для вагітної з позитивним скринінгом або відомим вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). На старті поясніть скорочення: антиретровірусна терапія (АРТ) пригнічує реплікацію вірусу; рибонуклеїнова кислота ВІЛ (РНК ВІЛ) у крові показує вірусне навантаження; лімфоцити з маркером CD4 - клітини імунної системи, які допомагають оцінити імунний статус і потребу в додатковому захисті.
Візуальний маршрут

1. Скринінг: статус має бути відомий до пологів
- Запропонуйте скринінг на ВІЛ усім вагітним на початку антенатального спостереження. Якщо пацієнтка приходить у пологи без документованого статусу, потрібне швидке тестування за локальним маршрутом.
- Повторний скринінг у третьому триместрі потрібен при підвищеному ризику, новому партнері, інфекціях, що передаються статевим шляхом, вживанні ін'єкційних препаратів або високій поширеності ВІЛ у популяції.
- Пояснюйте тест нейтрально: мета - не “викрити”, а мати шанс майже повністю запобігти передачі дитині при своєчасній терапії та правильному неонатальному плані.
2. Підтвердження: не чекати тижнями, але й не втратити базову оцінку
- Позитивний скринінг потрібно підтвердити за лабораторним алгоритмом. Якщо попередній результат отримано в пологах або наприкінці вагітності, паралельно організуйте термінову консультацію фахівця і перинатальний план.
- На старті потрібні РНК ВІЛ, CD4-лімфоцити, тест резистентності за можливості, загальний аналіз крові, функція печінки й нирок, гепатити B/C, сифіліс, туберкульоз за ризиком та огляд поточних ліків.
- Якщо пацієнтка вже приймає ефективну схему і має пригнічене вірусне навантаження, не скасовуйте препарати автоматично. Перевірте безпеку схеми, взаємодії, переносимість і прихильність.
3. Лінії терапії: діяти швидко, але не хаотично
Для вагітної з ВІЛ АРТ починають якнайшвидше, часто в день діагнозу, особливо якщо термін вагітності вже значний або вірусне навантаження невідоме. Схему обирають із фахівцем за актуальними рекомендаціями.
Перевага надається потужним схемам із доброю переносимістю, безпечністю у вагітності та швидким зниженням РНК ВІЛ. Враховуйте попередню терапію, резистентність, блювання, взаємодії та супутні хвороби.
При зростанні або непригніченні вірусного навантаження перевірте прихильність, блювання, доступ до препаратів, взаємодії, резистентність і терміново залучіть ВІЛ-фахівця.
- Не відкладайте терапію через очікування всіх додаткових аналізів. Базову оцінку можна збирати паралельно зі стартом лікування.
- Поясніть пацієнтці, що стабільний щоденний прийом препаратів - головний фактор захисту дитини і здоров'я матері.
4. Вірусне навантаження: головний маркер для пологового плану
- Контролюйте РНК ВІЛ після старту або зміни АРТ, далі регулярно протягом вагітності і ближче до пологів, щоб мати актуальний результат для вибору тактики.
- Якщо вірусне навантаження пригнічене, ризик передачі дитині дуже низький, але це не скасовує план неонатальної профілактики і тестування.
- Якщо РНК ВІЛ висока або невідома наприкінці вагітності, не чекайте пологів без плану: потрібні термінова корекція терапії, обговорення внутрішньовенного зидовудину в пологах і план розродження.
5. Пологи: рішення прив'язане до вірусного навантаження
- Якщо вірусне навантаження добре пригнічене, спосіб пологів зазвичай визначають за акушерськими показаннями. Плановий кесарів розтин лише через ВІЛ у такій ситуації не потрібен.
- Якщо РНК ВІЛ понад 1000 копій/мл або результат невідомий біля терміну, розглядають плановий кесарів розтин приблизно у 38 тижнів і внутрішньовенний зидовудин у пологах за протоколом.
- Під час пологів уникайте зайвих інвазивних процедур, які можуть збільшити контакт дитини з кров'ю: електрод на шкіру голівки, забір крові зі шкіри плода, штучне подовження безводного періоду без потреби.
6. Новонароджений: профілактика має стартувати швидко
- Після народження дитині потрібна антиретровірусна профілактика якнайшвидше, бажано в перші години життя. Схема залежить від ризику: вірусне навантаження матері, час терапії, прихильність і результати перед пологами.
- Низький ризик зазвичай означає коротшу профілактику, високий ризик - інтенсивнішу схему з кількома препаратами за неонатальним протоколом. Це має бути прописано до пологів.
- Тестування дитини на ВІЛ проводять за віковим графіком із вірусологічними тестами. Не покладайтеся на антитіла в перші місяці, бо материнські антитіла можуть зберігатися і заважати інтерпретації.
7. Після пологів: не втратити матір після народження дитини
- Післяпологовий період - частий момент втрати прихильності до АРТ. Заплануйте візит, доступ до препаратів, підтримку психічного здоров'я, контрацепцію та передачу в довгострокове ВІЛ-спостереження.
- Годування немовляти обговорюйте як спільне рішення з урахуванням локальних протоколів, доступності безпечної альтернативи, стабільного пригнічення вірусного навантаження, прихильності до АРТ і можливості частого моніторингу.
- Якщо вірусне навантаження виявне, прихильність нестабільна або немає умов для моніторингу, грудне вигодовування не є безпечним варіантом. Якщо воно обране при стійкому пригніченні, потрібні чіткі правила моніторингу матері й дитини.
