Післяпологова гематома вульви та піхви: сильний біль, прихована кров і рішення про дренаж
Практичний маршрут для пацієнтки після вагінальних або оперативних вагінальних пологів із наростаючим болем, тиском, набряком, затримкою сечі, слабкістю або нестабільністю, коли зовнішня кровотеча може бути мінімальною. Післяпологова кровотеча (ППК) при гематомі часто прихована в тканинах, тому щільна матка не заспокоює: треба оглянути родові шляхи, оцінити розмір і темп росту, стабільні малі гематоми спостерігати, а великі або прогресуючі дренувати в операційних умовах.
Візуальний маршрут

1. Запідозрити, коли біль сильніший за видиму травму
- Думати про післяпологову генітальну гематому при наростаючому болю у вульві, піхві, промежині або прямокишковому тиску, особливо після епізіотомії, вакууму, щипців, швидких пологів, дистоції плечиків або значної травми родових шляхів.
- Ознаки можуть бути непрямими: відчуття розпирання, однобічний набряк, неможливість сидіти, затримка сечі, запаморочення, синкопе, тахікардія, падіння артеріального тиску або зниження гемоглобіну без очевидної зовнішньої кровотечі.
- Якщо матка щільна, але біль і стан пацієнтки погіршуються, не пояснювати все “нормальним післяпологовим болем”. Прихована травматична кровотеча може розвиватися швидко.
- Попросити медсестру або акушерку неодноразово переоцінювати біль, набряк, виділення, сечовипускання і життєві показники, а не чекати планового ранкового обходу.
2. Спершу стабільність і кров, потім деталі огляду
Оцінити розмір гематоми, знеболення, сечовипускання, гемоглобін за клінікою і повторний огляд через короткий інтервал.
Підготувати венозний доступ, аналізи крові, старшого лікаря, операційну логістику і чіткий час наступної оцінки.
Командний виклик, великий венозний доступ, група і сумісність крові, компоненти крові за показами, операційна без затримки.
- При тахікардії, гіпотензії, непритомності або швидкому наростанні болю вести пацієнтку як потенційну ППК, навіть якщо пелюшка виглядає “не дуже кров’яною”.
- Оцінити тонус матки, кількість лохій і травму родових шляхів паралельно. Гематома може поєднуватися з атонією, розривами або затриманими тканинами.
3. Огляд має бути достатнім, але не травматичним
- Забезпечити знеболення, приватність, добру візуалізацію і допомогу асистента. При вираженому болю або підозрі на глибоку гематому огляд на ліжку часто недостатній.
- Оглянути вульву, великі й малі статеві губи, присінок піхви, епізіотомію, промежину, піхву, шийку матки та місця ушивання. Шукати напружений набряк, асиметрію, синюшність, кровотечу зі швів, розходження рани або флюктуацію.
- Не обмежуватися видимою вульвою. Паравагінальна або супралеваторна гематома може давати сильний тазовий або ректальний біль без великої зовнішньої “шишки”.
- Якщо пацієнтка не може помочитися, оцінити сечовий міхур і встановити катетер за показами. Затримка сечі може бути і наслідком болю/набряку, і маркером глибшої гематоми.
4. Визначити розмір, темп росту і глибину
- Позначити або описати межі гематоми, сторону, приблизні розміри, напруження тканин, стан шкіри, біль при пальпації, зв’язок із епізіотомією або розривом.
- Повторний огляд через 30-60 хвилин важливіший за один “красивий” опис: стабільна маленька гематома і гематома, що росте на очах, потребують різної тактики.
- Ультразвукове дослідження може допомогти при неясному тазовому болю або сумніві щодо глибини. Комп’ютерна томографія або інша візуалізація потрібна за локальним доступом, якщо підозрюється висока, глибока або ретроперитонеальна гематома в стабільної пацієнтки.
- Візуалізація не має затримувати операційну, якщо є гемодинамічна нестабільність, швидке збільшення, неконтрольований біль або ознаки активної кровотечі.
5. Вибрати тактику: спостерігати малу стабільну, дренувати велику або прогресуючу
Якщо гематома невелика, не збільшується і пацієнтка стабільна: холод локально в перші години, компресія за можливості, знеболення, контроль сечі, повторні огляди.
При великій, дуже болючій, напруженій, прогресуючій або гемодинамічно значущій гематомі: розкриття, евакуація згустків, пошук джерела, гемостаз, ушивання або тампонада.
Якщо кровотеча триває або гематома висока й недоступна для простого дренажу, залучити інтервенційну радіологію або хірургічну команду за ресурсами закладу.
- Перед дренажем підготувати знеболення або анестезію, венозний доступ, аналізи, кров за ризиком, катетер сечового міхура і допомогу команди.
- Після дренажу не забути про повторний гемостаз: кровоточиві судини, мертва порожнина, тампонада, дренаж, антибіотик за локальним протоколом і контроль болю.
6. Після стабілізації: біль, сеча, інфекція, анемія і пояснення пацієнтці
- Контролювати біль, температуру, пульс, артеріальний тиск, діурез, розмір гематоми або стан рани, кількість лохій, гемоглобін за клінікою і потребу в препаратах заліза або компонентах крові.
- Окремо відстежувати затримку сечі. Після великої гематоми, тампонади, катетера або сильного болю пацієнтці потрібен чіткий план проби самостійного сечовипускання.
- Негайні ознаки повторного звернення: новий або наростаючий біль, збільшення набряку, гарячка, озноб, неприємний запах, гній, запаморочення, непритомність, рясна кровотеча або неможливість помочитися.
- Пояснити подію пацієнтці: кров була не лише зовнішньою, а накопичувалась у тканинах. Документувати розміри, тактику, крововтрату, втручання, препарати, трансфузію, стан швів і план контролю.
